UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська мурована архітектура старих часів (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5433
Скачало582
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Чернігові

(1024 — 51) — первісно тринавна з п’ятьма банями й однією вежею.

Найславніша й найбагатша будова княжої доби — київська кафедра св. Софії

(1017), яка своїм розміром, технічними й мистецькими досягненнями є

єдиним у своєму роді зразком архітектурної цінності для цілої Східної ба

навіть Середньої Європи. Та це й не дивно, бо вона була побудована за

часів великого князя Ярослава Мудрого, який востаннє за княжих часів

об’єднав усі українські землі в одну могутню державу. Первісно Софійська

кафедра була п’ятинавною з дев’ятьма банями, опасанням із трьох боків

будови і двома вежами із західного причілку; ця остання прикрашена

колонками й луками. На початку XVII ст. будова була в руїнах; відновлена

в 1633 — 38 рр. Петром Могилою в межах старих мурів і значно розбудована

в барокковому стилі за митрополита Ясинського й гетьмана Івана Мазепи

(1690 — 97).

 

До другої половини XI ст. усі будови старокнязівської доби в загальній

масі наближаються до квадрату. До таких будов, крім вищезгаданих,

належить також Спас на Берестові (XI — XII ст.) й церква Видубицького

монастиря коло Києва (1088), Осередком найбільшого будівельного руху

цього першого періоду були Київ і Чернігів. Хоч до половини XI ст.

переважали візантійські зразки, але рівночасно помітні були й деякі

романські впливи, що приходили із Заходу. Від другої половини XI ст. і в

XII ст. план церков видовжується в напрямку схід — захід, переважно

через прибудову третьої пари стовпів, через що в середині постає шість

стовпів (пілонів). До таких належать головна церква Київської Лаври

(1073), Михайлівський собор у Києві (1108), Борисоглібська церква в

Чернігові (1120), Успенська церква на Подолі (1132), Кирилівська Церква

в Києві (1140) та ін. Рівночасно посилюються впливи романські, особливо

в Чернігові й Володимирі на Волині. Будівельна чинність від половини XII

ст. переноситься з Києва до менших осередків (як Переяслав, Острог,

Канів), а головно на західноукраїнські землі — до Галицько-Волинського

князівства (Галич, Володимир, Овруч, Перемишль, Камінець на

Берестейщині, Більськ, Холм та ін.). Перенесена сюди наддніпрянська

будівельна традиція затримує план києво-чернігівських будов першої

половини XI ст. з деякими конструктивними змінами. Крім того,

спостерігаються відмінні оброблення стін (складених переважно з тесаного

каміння), накриття й декорація виразного романського стилю. На це ясно

вказують обробка фасадів із двома вежами (Володимир-Волинський, Овруч),

портали (прикраси вхідних дверей), капітелі, вітражі й поліхромна різьба

(літописні відомості про Холм). У західноукраїнському центрі

староукраїнської культури — Галичі — досі було знайдено близько 30

фундаментів різних будов XII — ХНІ ст. — тринавних. церков і одної

ротонди. Інша ротонда із шістьома викружками всередині збереглася в с.

Горяни біля Ужгорода. Одинока захована галицька церква св. Пантелеймона

1200 р. (тепер польський костьол) має розкішний романський портал та

інші різьблені з каменю деталі, значно пошкоджені під час останньої

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ