UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнське дерев’яне будівництво, його постання та найстарші зразки (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6699
Скачало797
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

зки власної

мистецької творчості.

 

,

 

сець, Курники, Ялове, Гукливе). Дуже міняються висота й форма даху. Але

найбільше вигадливості й дотепу бачимо в «голосниках» (вікна під дахом

дзвіниці). Їхня кількість міняється від 1 до 6 з кожного боку квадрату;

вживаються також подвійні й потрійні вікна. Форма їх незвичайно

різноманітна: квадратова, з напівкруглим, еліпсним чи шестикутним

закінченням, трикутна, п’ятикутна, шестикутна, округла, еліпсна, у формі

сегменту, півеліпса й т. д.

 

Квадратові дзвіниці, побільшуючи свої розміри й кількість поверхів,

часами виростають у складні архітектурні композиції з широким опасанням,

прекрасно різьбленими колонками та критими талерейками, які у свій час

були поширені в міських будинках. Зразком таких розкішних будов можуть

служити дзвіниці XVIII ст. в Печеніжині (пов. Коломия), Ясениці Замковій

(пов. Самбір), а також на Волині, Київщині й Полтавщині.

 

Крім квадратових, відомий тип восьмигранних дзвіниць (Шумляни в

Галичині) або квадратових в основі і восьмибічних у горішній частині з

восьмигранним стіжковим накриттям (найбільше на Буковині й Гуцульшині).

 

В дальшому добовому розвитку з’являються вежі з банями безпосередньо на

пірамідальному перекритті та бані з підбанками («вісімкою») різної форми

в залежності від стилів (ренесанс, барокко, рококо, ампір) — так само,

як і в самих церквах.

 

Намітити історичний розвиток церковного дерев’яного будівництва тим

важче, що в різних місцевостях зустрічаються деякі відмінні типи будови,

— зміна форм не скрізь наступала одночасно в залежності від світових

стилів. Тому дуже давні типи будов часто мають рік заложення новіших

часів (наприклад, у недоступних, глухих місцевостях у горах), тоді як в

інших випадках дуже старі будови є зразком вже дальшої (новішої)

еволюції форм. Можемо також вказати на* цілий ряд прикладів, коли

дослідники, бажаючи відшукати первісні й найстарші типи, брали за

головну їх ознаку примітивність і простоту форм, що часто залежать від

соціальних і господарських відносин (коли певна громада чи фундатор, не

маючи коштів на більшу будову, задовольнялися примітивною церквою) ;

також непоказні (скажімо, однозрубні) церкви будовано в часи лихоліття,

руїни, коли загалом матеріальні засоби нищилися. Тому для нас мають

особливе значення ті недоступні закутки, де зберігся дуже давній,

первісний тип будов, який служив основою для дальшої зміни форм в

істеричному розвитку.

 

Такою околицею є передовсім Бойківщина в Карпатах, у джерел головніших

річок південного й північного спаду Карпат — Сяну, Дністра, Опору, Ужа,

Ляториці. Тут заховався дуже цікавий усталений тип будов, первісний

найперше щодо своєї конструкції. В закладі це є типова для українського

будівництва тридільна (тризрубна) будова із середньою прямокутною

частиною, двома бічними (теж прямокутними, близькими до квадрату)

зрубами — т. зв. «бабинцем» — і вівтарем. Проф. Г. Павлуцький звернув

увагу, що триванні (а значить, і тридільні) церкви зарисовані ще на

мініатюрах Ізборника Святослава 1072 р. і в Київському Псалтирі XI ст.;

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ