UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФілософсько-антропологічна концепція А.Гелена: погляд на права людини (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділФілософія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5842
Скачало676
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Філософсько-антропологічна концепція А.Гелена: погляд на права людини

 

Проблема людини займає центральне місце у всій сучасній філософії.

Загальні питання людського існування є важливим предметом філософського

осмислення, що не може не відобразитися на розумінні категорії прав.

 

У XX столітті співіснували три фундаментальні парадигми філософії людини

та меж останньої, а саме: філософська антропологія1, екзистенціалізм,

персоналізм. Дана робота має на меті висвітлити

філософсько-антропологічний підхід А.Гелена до прав людини. В основній

своїй праці “Людина, її природа і становище у світі” (1940) він виходить

з того, що не існує визначення людини, а тому остання є істотою “не

встановленою”. Усвідомлення цього, мабуть, не дозволяє нам з усією

впевненістю з’ясувати зміст поняття права людини, оскільки залишається

нерозкритою природа носія даних прав.

 

Як і М.Шелер - основоположник філософської антропології, який писав, що

людина (homo naturalis) є твариною, однак відрізняється від останньої

суворою залежністю від Бога, - А.Гелен виходить з твердження, що людське

буття має іншу основу, ніж тваринне існування. Людина - “діяльна

істота”, яка покликана формувати себе вихованням і самовихованням. Це

наштовхує на думку, що існують права, створені людським індивідом з

метою забезпечення свого існування на конкретному етапі розвитку

суспільства, які були чи можуть стати непотрібними на іншому. У силу

своєї біологічної неспеціалізованості та відкритості світу людина (на

відміну від тварини) перебуває у стані надзвичайного перевантаження

зовнішніми подразниками і враженнями. Вона повинна власними силами і

засобами “розвантажитись”, тобто недостатні фактори свого існування

власноручно переробити у такі, що сприяють підтриманню та відтворенню її

життя. Геленівський принцип “розвантаження” є ключовим для розуміння

закономірностей у системі всіх людських прав. Народившись, особа змушена

володіти собою, своїми здібностями, можливостями, реалізовувати свої

інтереси, задовольняючи різного роду потреби, що може бути здійснене

тільки за умови самопізнання. Це ще одна ознака, яка відрізняє людину

від тварини. Чітке її формулювання знаходимо у Г.Плеснера: тварина

“переживає те, що є у навколишньому світі, ... але вона не переживає

себе”2.

 

Права, не спрямовані на задоволення життєво важливих потреб, які

повністю залежать від конкретно-історичних умов, формуються завдяки

поширенню у суспільстві певних наукових теорій, поглядів і надаються

людині у зв’язку з набуттям життєвого досвіду, здобуттям відповідної

освіти тощо3. Таке твердження випливає і з припущення А.Гелена про те,

що для самозбереження необхідно було створити нові умови, нове

середовище, придатне для життєдіяльності, людина мала зробити з себе

щось таке, що здатне прижитися і розвиватися у цьому середовищі4.

 

"

 

$

 

т

 

ф

 

( hБ

 

( hБ

 

+ hБ

 

( hБ

 

 

&остатньої істоти”. При цьому під біологічною недостатністю розуміється

недостатня “оснащеність” особи інстинктами. Укорінення різних форм

моральної та соціальної поведінки, а також відповідних звичаїв в

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ