UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавний устрій козацької України (середина - II пол. XVII ст.) (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4966
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державний устрій козацької України (середина - II пол. XVII ст.)

 

У ході перших років Національної революції (1648-1652 pp.)1 була

утворена Українська держава. Сформована під час боротьби українського

народу за незалежність, вона була цілком життєздатним організмом зі

всіма ознаками державності: політичною владою, територією,

адміністративним поділом, судами і судочинством, фінансовою і податковою

системою, військом і соціальною структурою населення.

 

Специфіка політичної влади середини XVII ст. полягала в тому, що процес

розбудови держави на початковому етапі (протягом літа і осені 1648 р.)

відбувався за зразком витворених у попередній час у козацькому регіоні

зародків інституцій, тобто на основі традицій “козацької республіки”.

Тому вона протягом майже всієї другої половини XVII ст. продовжувала

називатися “Військом Запорозьким”. Ця держава історично постала як

специфічне соціальне утворення, що поєднувало в собі риси військової

спільноти, політичного і соціального інституту. Українська держава була

складним феноменом станової військової диктатури, в якій новими

адміністраторами стають військові командири, якими були полковники і

сотники козацьких загонів. Своїм республіканським устроєм вона

відрізнялася від сусідніх держав Східної та Південно-Східної Європи, у

яких переважала монархічна форма правління.

 

Надзвичайно важливе місце у державній системі Гетьманщини посідав

інститут гетьманства, який поруч з генеральною радою виступав одним з

наріжних її каменів. Виборний гетьман зосереджував у своїх руках

надзвичайно широке коло владних повноважень: скликав загальну раду і

раду старшини, керував ними, брав участь в обговоренні питань й

ухваленні рішень ради, організовував їх виконання, очолюючи

адміністрацію; за гетьманським підписом виходили найважливіші

розпорядження і накази-універсали; він також-очолював судочинство,

виступаючи вищою апеляційною інстанцією; організовував і керував

фінансами; визначав напрями зовнішньополітичної діяльності країни;

керував військом.

 

У своїй основі влада гетьмана була обмежена. На гетьманський уряд

обирала Генеральна рада формально пожиттєво, оскільки Березневі статті

1654 р. та наступні українсько-російські договори другої половини XVII

ст. фіксували положення, за яким перевибори передбачалися лише у випадку

смерті володаря гетьманської булави - “Буде судом божіим смерть случитца

гетману, Войску Запорожскому самим меж себя гетмана обирать...” [1,

263]. Але фактично, як засвідчила доля І.Виговського, І.Брюховецького,

Д.Многогрішного та інших позбавлених гетьманства рішенням Генеральної

ради чи в результаті заколоту правителів, вибори здійснювалися “до ласки

войсковой”, Трансільванський князь Дьєрдь II Ракоці, характеризуючи

устрій козацької України і порівнюючи його з устроєм Трансільванії,

звертав увагу на те, що “Ми є абсолютний володар — ніщо, крім смерті, не

може змінити нашого становища, і правимо ми персонально. У них же справа

стоїть інакше: збереження гетьманства або зміна його залежить від доброї

волі підвладних, і гетьман не має персональної влади” [11, 236].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ