UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4061
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

жодного поляка. Довжоцький райвиконком, заперечуючи проти організації

польської сільради в с.Янчинцях, сповістив про незначну кількість

поляків, які розмовляють польською мовою, тоді як більше половини

жителів села під час опитування записала себе поляками. Такий же підхід

мало і бюро Смотрицького райпартосередку (квітень 1925 p.), коли

постановило “повідомити польбюро, що в нашому районі нараховується лише

16 сімей, які розмовляють польською мовою ..., але осередок ні в якому

разі не буде навчати українців польській мові”. В Оринінському районі

при реєстрації делегатів райз’їзду член райвиконкому намагався записати

польського вчителя - поляка Білого українцем, незважаючи на протести

останнього. Селянина - поляка, члена ВУЦВК Городонського, за

переконанням активного атеїста, Купинський райвиконком вважав

українцем-католиком. Такі прорахунки стали причиною гальмування важливих

заходів у проведенні роботи серед польської національної меншини

регіону.

 

За постановою Раднаркому УСРР у Кам’янецький, Проскурівський,

Могилівський округи була відряджена спеціальна урядова комісія,

очолювана К.Гольбергом, для вивчення роботи серед поляків. Вона

найнегативнішим чином оцінила становище в округах. На підставі її

висновків Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову, в якій визнало: “...

лінія III Всеукраїнської конференції Політбюро в питанні про т. з.

“українців-католиків” до цього часу в ряді районів усіх перерахованих

округів (т. т. колишньої Подільської губернії) недостатньо зрозуміла. У

зв’язку з цим робота серед польського населення цих місцевостей

утруднюється. Нерозуміння партійної лінії про “українців-католиків”

парторганізацією округу, заперечення наявності поляків в округах... не

дали можливості Польбюро відповідним чином розгорнути роботу”.

 

За матеріалами обстеження Центральною комісією у справах національних

меншин були внесені конкретні пропозиції уряду УСРР. Це сприяло

пожвавленню роботи, зокрема, встановленню реальної кількості польського

населення в регіоні і Україні. Повторний перепис на початку 1927 р.

засвідчив, що кількість польського населення в Україні становила 476,4

тис. чоловік. Найбільше поляків проживало у Шепетівському окрузі - 60,2

тис. (12,6% від усього польського населення України), Проскурівському -

58,5 тис. (12,3%), Кам’янецькому - 30,2 тис. (6,3%), Тульчинському -

11,1 тис. (2,3%)8. Збільшення кількості польського населення

пояснювалося довірою до політики Радянської влади, яка спонукала

залякану частину поляків відверто заявити про своє національне

походження.

 

Вирішуючи національні питання, радянська влада була переконана, що

майбутнє молодої Радянської держави значною мірою залежить від того, чи

зуміє вона залучити до творчої праці розкріпачені в 1917р.

національності. У зв’язку з цим була розроблена і обґрунтована концепція

національної політики, яка мала впроваджувати у життя принципи

інтернаціоналізму рівноправності націй та народностей, забезпечення

вільного розвитку національних меншин.

 

Вивчення аналітичних матеріалів апарату Уповноваженого народного

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ