UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4045
Скачало432
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

в апарату Уповноваженого народного

комісаріату закордонних справ СРСР в УСРР, Центральної комісії

національних меншин та відповідних документів бюро нацменшин окружних

виконавчих комітетів дають нам можливість проаналізувати економічний та

соціальний стан національних меншин губернії, в першу чергу євреїв. При

цьому зауважимо, що економічне становище значної частини єврейського

населення містечок і міст Поділля було надзвичайно важким. Про це

свідчать матеріали ЦКНМ ВУЦВК, у яких, зокрема, відзначалося:

 

“1. Наявність широких верств, які не мали внаслідок війн

імперіалістичної і громадянської, а також погромів, що пронеслись по

Україні, і біженства ніякої економічної бази.

 

2. Систематичне безробіття в тих кустарних і ремісничих виробництвах, в

яких зосереджена більшість єврейських кустарів і робітників (швейні,

деревообробні та інші).

 

3. Скрутність для цих верств, особливо для викинутих громадянською

війною з економічної колії, знайти застосування для своїх робочих рук.

 

4. Особливо важке становище для підростаючого покоління, як для дітей

торгівців, які не бажають і не мають чим торгувати, так і для дітей

кустарів і робітників, які не знають куди подітися.

 

5. Натиск з боку різних радорганів (фінагентури, комгоспів, міліції),

які часто перекручують лінію Радвлади щодо кустарів і застосовують надто

круті заходи стосовно торгівців”9.

 

В округах єврейське населення становило особливу соціальну структуру.

Так, у Кам’янецькому окрузі 82% були торгівці, 5% - бідні кустарі, 2% -

заможні елементи, у Шепетівському окрузі - 35,4% - торгівці, 26,1% -

бідні кустарі, 17,4% - члени різних спілок, 19,6% - біднота і люди без

визначених професій і 1,5% - займалися сільським господарством. Серед

єврейського населення Проскурівського округу 30% займалися кустарною та

ремісничою працею, 25% - торгівлею, 20% - жили з постійної та сезонної

праці по найму, 20% - становило декласоване населення без визначених

професій і 5% - залучені до хліборобської праці. Торгівці, не маючи

змоги сплачувати величезні податки, емігрували через Румунію та Польщу

до Канади. Поодинокі випадки міграції відмічалися серед кустарів та,

ремісників.

 

Аналіз співвідношення соціальної структури єврейського населення з

відповідними структурами інших етносів - українців, поляків, росіян -

свідчить, що вони суттєво відрізнялися і, перш за все, за їх участю у

виробничій та невиробничій сферах. Ось чому ВУЦВК визначив для себе і

своїх органів на місцях пріоритетні напрямки викорінення цих явищ і

полегшення становища єврейських мас, у яких було передбачено:

 

“1. Переселити відповідну кількість єврейського населення на землю.

 

2. Залучити трудове єврейське населення, зокрема молодь, до промислового

виробництва.

 

3. Покращення правового становища єврейського населення і боротьба з

будь-якими проявами антисемітизму в радянському апараті і з

перекрученнями лінії партії і Радвлади”11.

 

Ці та інші заходи були спрямовані на задоволення соціально-економічних

та національно-культурних потреб єврейського населення.

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ