UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4062
Скачало434
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

елення.

 

Щодо польської меншості Поділля, то її переважну більшість “складало

селянство, яке в більшості незаможне і середняцьке, і тільки обмежена

частина так званої “шляхти заградової” може бути зарахована до куркулів.

Останні відрізняються від середняків і решти селян лише збереженням

традицій, походження, проте в економічному відношенні це ті ж дрібні

землевласники, які давно підпали під процес класової диференціації. До

дуже незначного прошарку відносилося міщанство в містах і містечках, а

також робітники цукрових, деревообробних, металевих, насіннєвих і

суперфосфатних заводів, залізничного транспорту і сільськогосподарської

промисловості”.

 

У перспективах економічного розвитку Поділля значна увага приділялася

розвитку різних форм кооперації. Пріоритет надавався організації

сільськогосподарських колективних об’єднань. Це було логічно через

низький рівень землезабезпеченості і незначну кількість робочої худоби в

господарствах нацменшин. Незважаючи на проведену у свій час прирізку

поміщицької землі, більшість польських земельних товариств залишалися

малоземельними. У середньому на одного їдока припадало 0,5 десятини

землі, в той час як українське населення мало по 0,7 десятини. Такий

стан пояснювався тим, що під час розподілу землі польське населення

відмовлялося від наділу через побоювання повернення поміщиків.

 

@

 

6и 60-70 відсотків. Ці обставини змушували сільське та й містечкове

населення об’єднуватися у різні товариства по спільному обробітку землі

та використання реманенту.

 

Цей процес простежується на прикладі роботи органів виконавчої влади

Шепетівського округу, де об’єднання селян у товариства по спільній

обробці землі проводилося ще у 1923 р. Окрземвідділ витратив майже

двароки для остаточного впорядкування і вироблення рекомендацій щодо

організації колективних об’єднань. Та навіть незважаючи на відсутність

таких рекомендацій на Поділлі з’явилися перші єврейські

сільськогосподарські об’єднання. У 1923 р. в містечку Остропіль було

організовано три єврейські артілі “Відродження”, “Спартак” і “Біднота”,

а в селі Митниці Красилівського району - артіль Мануїльського. Єврейські

сільськогосподарські об’єднання можна охарактеризувати тим, що в

середньому на одного їдока в колективах припадало від 1,6 до 2,5

десятини землі, а на працюючого - від 2,5 до 4,3 десятини.

 

Характерно, що члени єврейських колективів, як правило, проживали на

відстані від земельних наділів. Члени колективів “Відродження”,

“Спартак”, “Біднота” мешкали у м.Острополі за 2-5 верст від земельних

наділів, а члени артілі Мануїльського - в с.Митинці за 5 верст від

наділеної землі. Взаємовідносини колективів з оточуючим селянством в

цілому були задовільними.

 

Однак так було далеко не скрізь. Мали місце факти недоброзичливого

ставлення. Пояснювалося це не тільки меншим наділом землі місцевому

селянству, а й тим, що деякі єврейські сільськогосподарські колективи

проявляли господарську недбалість.

 

За сільськогосподарською комуною с.Кузьминчик Чемеровецького району було

закріплено 52,5 десятини землі, з яких 6 десятин саду. Комуна

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ