UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4057
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

но 52,5 десятини землі, з яких 6 десятин саду. Комуна

нараховувала 35 осіб, у тому числі 23 працездатних. Лише 6 осіб

проживали в селі, всі інші мешкали в Кам’янці-Подільському. З допомогою

найманих селян було засіяно 8 десятин та 7 - зорано назяб. Худобу

(корову та 6 свиней) доглядали два батраки, які не входили до складу

комуни. Комунари спромоглися зібрати лише врожай фруктів.

 

Безгосподарське ставлення до землеробської праці створювало напружені

стосунки між місцевим селянством та комунарами, які інколи вдавалися до

захоплення необроблених земель і навіть спалення будівель, як це мало

місце в єврейському сільськогосподарському колективі “Педекз”

Дунаєвецького району. Тут у вересні 1925 р. місцеве населення спалило

будинок, в якому зберігався зібраний врожай та робочий реманент, а в

серпні 1926 р. спалено млин, орендований колективом в с.Січинці.

 

Перша польська Буртинська артіль була утворена на Шепетівщині у 1925 р.

Об’єднувала вона 35 чоловік, котрі обробляли 109 десятин землі. Пізніше

в районі утворилися ще дві польські артілі та чотири ТОЗи, в яких

нараховувалося понад 350 їдоків і оброблялося близько 600 десятин землі.

 

Із 49 сільськогосподарських колективів Шепетівської округи майже кожний

третій був єврейським або польським. Реалізація виробленої продукції на

80 відсотків проводилася через сільськогосподарську кооперацію.

 

Проскурівська округа нараховувала 16 польських колективів (5 артілей та

11 ТОЗів), що об’єднували 929 їдоків, котрі обробляли 1173 десятини

землі. Так, у с.Гречани на 2071,7 десятини землі розташовувалися 802

господарства, в середньому на одне господарство припадало по 2,5

десятини. В дійсності 47 господарств мали по 1 десятині землі, 395 - по

2, 172 - до 3, 97 - до 4, 65 - до 5 і 25 - до 6 десятин. У 500 дворів не

було коней, 218 - мали по одному коню, 84 - по два. В 141 господарстві

не було великої рогатої худоби. 593 господарства утримували по одній

корові і лише 68 - по дві. Селу належало 44 десятини лісу, в т.ч. 11

десятин було в індивідуальному володінні. Колгосп в с.Гречанах

організований в 1924 р. при об’єднанні 7 господарств, в яких

нараховувалося 16 працездатних з 31 десятиною землі. Господарство мало

двоє коней, сіялку кінну молотарку, два плуги, пропашники і драпаки.

Колгоспу був наданий кредит строком на п’ять років для придбання

сільськогосподарських машин. У селі діяло кредитове товариство, яке

охоплювало 430 чоловік. При ньому працювали черепична майстерня та

цегельня. Споживче товариство об’єднувало 131 осіб, КНС - 78 осіб.

 

У той же час у Вінницькій і Кам’янецькій округах польських колективних

об’єднань було лише 5, з них 2 артілі та 3 ТОЗи. У 10 районах

Кам’янеччини працювало 13 єврейських сільськогосподарських колективів

(129 родин і 675 їдоків). За ними було закріплено 641 десятина землі.

Економічне становище колективів значною мірою характеризується наявністю

у них худоби, реманенту. Вони мали 51 коня, 21 корову, 35 плугів, 68

борін, 6 жниварок, 10 культиваторів, 5 січкарень, 27 возів, 8 драпаків,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ