UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4052
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

в,

1 молотарку, 3 сівалки, 4 віялки, 3 саней.

 

Отже, національні сільськогосподарські колективи Поділля знаходилися у

надзвичайно важкому економічному становищі, у першу чергу через гостру

нестачу худоби, сільськогосподарських знарядь. Це спричинювалося

незначним кредитуванням. Для придбання реманенту колективи не мали

коштів, не кажучи вже про будівництво господарських приміщень, яких

майже не було. Економічну ситуацію ускладнювали недороди, посилюючи

заборгованість колективів перед державою. Керівні органи намагалися

виправити економічну ситуацію у національних сільськогосподарських

колективах, вносили пропозиції здійснювати кредитування колгоспів у

більших розмірах, а головне - на більш тривалий строк.

 

Справа дещо поліпшилася у зв’язку з організацією МТС. У Кам’янецькому

Проскурівському та Шепетівському округах були створені і розгорнули

роботу 3 машинно-тракторні станції, які в числі інших обслуговували 8

польських сіл23.

 

Розглядаючи процес становлення сільськогосподарської кооперації серед

єврейського і польського населення краю, необхідно відзначити, що

сільськогосподарські об’єднання найчастіше утворювалися як бурякові та

насіннєві товариства.

 

З промислових кооперативних об’єднань у польських селах працювали артілі

по виробництву дахівки, будівельної та вогнетривкої цегли,

чавунно-ливарні та меліоративні товариства (Проскурівський,

Кам’янецький, Шепетівський округи). Серед єврейського населення

організовувалися кустарні виробничі кооперативні колективи шевського,

пекарського, бондарського та круп’яного напрямків. Так, за даними

обстеження окрплану, у 1927 р. у Кам’янець-Подільському окрузі

кооперовані євреї-кустарі розподілялися так: металісти - у 5 артілях

та278 товариствах, деревообробники - відповідно в 34 та 193; друкарі -

17, 30; текстильники - 54, 138; швейники - 147, 994; харчовики - 82,

252; мінеральники - 14, 58; чинбарі - 107, 406.

 

Помішемісцеукооперативномурусізаймаликредишітотриства,якірозвивалисяякпо

зичково-ощадні каси. У1927 р. у Шепетівському окрузі працювали 9

єврейських позичкових товариств, котрі об’єднували 2013 чоловік, пайовий

та основний капітал яких нараховував 21804 карбованці25. Серед польських

позичкових товариств - Гречанська кредитна кооперація Проскурівського

округу об’єднувала 738 членів і мала на балансі 58372 карбованці.

Широкого поширення набула споживча кооперація. Майже в кожному селі були

утворені спілки у вигляді товариств, їх філій, які об’єднували від 100

до 200 пайовиків з місячним оборотом до 5000 карбованців.

 

Над вирішенням економічних проблем активно працювали профспілки, які

залучали єврейське населення до профспілкових організацій, займалися

його працевлаштуванням. Серед 15278 членів профспілки Шепетівського

округу євреїв нараховувалося 2662 чоловіки або 17,4 відсотка, в тому

числі 421 - безробітний. На постійну роботу в цукрову промисловість було

направлено 148 чоловік, у паперову -21, фаянсову - 19, в інші галузі -

33. Важливу роль у справі часткової ліквідації безробіття серед

містечкової молоді відіграла організація будівельних курсів у

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ