UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункціональність релігії (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3797
Скачало495
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

офії XIX ст.). Під впливом об’єктивних і

суб’єктивних чинників, ще на початку XIX ст. починає формуватись нова

філософська парадигма, яка протиставляла раціоналізму ірраціоналізм,

об’єктивізму - суб’єктивізм, натуралістичному сцієнтизмові -гуманізм,

механічній унітарності буття - “вітальний” універсам “життєвого пориву”.

Ірраціональну сторону буття людини у специфічній формі відобразила і

релігія, котра виступила засобом самовираження і самоутвердження

особистості шляхом прилучення до трансцендентних сил.

 

В суспільстві релігія виконує функціональну роль, оскільки задовольняє

цілий ряд суспільних та індивідуальних потреб. До числа найбільш

загальних її функцій можна віднести суспільно-організаційну,

ціннісно-регулятивну, комунікативно-трансляційну.

 

Забезпечуючи людей можливістю суспільного життя в громаді чи в церкві в

цілому, релігія тим самим реалізує суспільно-організаційну функцію.

Об’єднання віруючих відбувається не лише на основі спільності віри, але

й на основі матеріальної діяльності, взаємодопомоги, благодійності.

 

=я храму богині Гекати (м. Стратонікс) здійснювала грошові роздачі

незаможним громадянам міста в перший день місяця, який називався

“імператорським днем”.

 

В античних полісах практикувалась роздача грошей і проведення загальних

обідів для незаможних громадян за рахунок міської казни або окремих

багатих жителів під час того чи іншого святкування. Але, що суттєво, ці

подаяния не носили характеру морального обов’язку допомагати бідним і

немічним, оскільки вони були розраховані не на окремих людей, а на

натовп. Тому в період між такими обідами людина, котра не мала близьких

родичів, могла вмерти з голоду, і не отримати допомоги.

 

Нового імпульсу розвитку благодійництва надало виникнення християнства,

де допомога соціально незахищеним людям виступає як релігійний

обов’язок, шлях до порятунку душі в потойбічному світі. Такий підхід був

вже характерним для есейської секти (попередників християн). Згідно

Дамаського документа, знайденого в Кумрані, в ній був загальний фонд,

створений з відрахувань дводенного заробітку. З нього роздавались гроші

біднякам, сиротам, особам похилого віку, а також “людям, котрі були в

полоні в чужого народу”. Вже в перших общинах християн практикувались

добровільні пожертвування на загальні потреби общини. В першу чергу вони

використовувались для допомоги тим членам общини, котрі були хворі,

знаходились в тюрмах, для поховання бідняків.

 

Основою такої доброчинності виступила заповідь християнської любові до

ближнього свого. Вона розглядалась як обов’язок поділитись власними

матеріальними благами, особливо по відношенню до нужденних і немічних.

Тому вже в перших християнських общинах для благодійних цілей

відбирались спеціальні люди (диякони), котрі регулярно займались такою

діяльністю. Як відомо, апостол Павло організував збір грошей для бідних

євреїв-християн. В період розповсюдження християнства в Римській імперії

піклування про нужденних було одним із завдань общин і церков. Зокрема,

єпископ Марті Турський і Микола Мирський у своїх проповідях закликали

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ