.

Середньовічна церква-держава та її місце у феодальній структурі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
545 7128
Скачать документ

Середньовічна церква-держава та її місце у феодальній структурі

Середньовічна християнська церква в силу своєї провідної ролі у процесах
державного та політичного життя феодального суспільства залишила
спадщину, що оцінюється не лише духовними, але й правовими та
політичними категоріями. З погляду сьогодення католицька церква в період
Середніх віків була більш зануреною у феодальну структуру, аніж би їй
належало за чистими потребами релігійного життя. Феномен діяльності
Церкви-держави в період середньовіччя потребує наукових досліджень
правників, на основі яких стане можливим скласти реальну схему розвитку
держав, політичних та правових теорій цієї доби.

Слід відзначити, що християнська церква не весь період свого існування
активно приймала участь у політичному житті. З своїх початків християни
та їх громади радше відмежовувалися від світської влади, аніж прагнули
стати її частиною. Первинне християнство не було силою, що консолідувало
суспільство в межах існуючої тоді Римської імперії. Попри факти
переслідувань християн з боку певних римських володарів, загалом
християнство не розглядалося як конкурент урядовим структурам, а отже не
виявляло себе як певна політична група тиску, здатна на стрімке
поширення своїх ідей. Ситуація змінилась лише у IV ст.н.е. після
визнання католицької християнської громади імператорською владою, що не
тільки зробило Церкву суб’єктом права, але й дозволило зайняти
привілейоване становище у порівнянні з іншими існуючими на той час
релігіями.

Процес становлення християнської Церкви як особливого учасника
феодальних державно-політичних відносин тривав не одне століття, пережив
розпад Римської імперії, розвиток і падіння імперії Каролінгів та ін.,
призвівши в кінцевому випадку до доби папської могутності у ХІ-ХІІІ ст.
н. є. Саме в цей період християнська Церква і стала повноправним
феодалом, своєрідною політичною організацією, посідаючи найвищу
ієрархічну сходинку у структурі феодального суспільства.

Аналіз діяльності християнської Церкви середніх віків дозволяє виділити
ряд категорій, що окреслюють основні риси Церкви, і є дуже знаковими для
феодальних середніх віків:

“Церква як великий землевласник” Дійсним є те твердження про те, що
християнська Церква володіла матеріальними благами, а більше – значними
земельними площами. Будучи суб’єктом права, Церква акумулювала землі та
нерухоме майно, одержане від окремих мирян та феодалів, а здебільшого
від Імператорів в дар. Виходячи із специфічної жорсткої церковної
ієрархії, всі одержані землі, що часто знаходилися в різних державах,
належали єдиній церковній структурі. Постійне зростання земель зрештою
сприяло процесам феодалізації церкви. У період Високих Середніх віків
католицька Церква-держава була найбільшим землевласником в межах
християнського світу. В правовому розумінні Церква органічно входила в
феодальний середньовічний світ, маючи у своїй власності землі, міста,
села, залежне населення. Римський єпископ-Папа, будучи главою всієї
церковної структури , мало чим відрізнявся від сучасних йому монархів у
використанні методів політичної боротьби за здобуття матеріальних благ.

,

.

.

ніх віках (XI-ХІІІст.) Церква-держава могла приймати достатньо
самостійні рішення не тільки щодо кліру чи то звичайних християн, але й
по відношенню до інших феодалів. На землях, що належали Церкві на праві
власності, Папи та єпископи здійснювали автономну владу як звичайні
феодали. Влада Папи над всією церковною структурою відрізнялась
верховенством, тобто всі рішення Папа приймав особисто, здебільшого не
враховуючи політику окремих кліриків чи то світських володарів, навіть
наймогутніших як на ті часи. Фактично, за винятком періодів церковних
Соборів, Папа здійснював управління всією діяльністю Церкви, і був
єдиним джерелом її влади, здатним реально впливати на суспільні
відносини в межах всього християнського світу.

Особливе місце посідала Церква у класичних феодальних сюзерен-васальних
відносинах. У християнізованому світі ХІ-ХІІІ століть майже кожен феодал
в силу належності населення його земель до християнської Церкви, сам
ставав її васалом. І ця залежність не лише не відрізнялась від класичної
схеми феодальної влади, але й давала васалу можливість зміцнити свої
політичні позиції, спираючись на духовну доктрину та підтримку Пап. Отож
вірних васалів у Церкви-держави було більше, аніж у наймогутнішого на
той час феодала.

“Церква як правотворца та просвітницька структура.”Відомий американський
футуролог Олвін Тоффлер якось зазначив, що в середньовіччі Церква
виконувала функцію засобу масової інформації, сприяючи поширенню знань
при відсутності інших альтернатів. З цим твердженням важко не
погодитися, оскільки:

1.У церковній структурі працювали найосвіченіші люди того часу що
створили не лише досконалу церковну ідеологію, але й канонічне право,
заклали основи християнської правової та політичної теорії.

2.Лише Церква могла поширити свою ідеологію, а разом з нею і наукову
інформацію на територію всього християнського світу з посередництвом
церковної структури, а також через викладачів середньовічних
університетів, що також були пов’язані із церковною діяльністю.

3. Тривалий час уся книжкова справа в межах пост-Римського світу
розвивалась (а отже і перебувала під контролем) монастирсько-церковної
системи.

4. Церква у своїй діяльності не лише спиралась на християнську
ідеологію, але й відкривала світу дохристиянську культуру та традицію,
попередньо адаптувавши її до потреб християнства. У такий спосіб
відбулася рецепція римського права та повернення Аристотеля в науку
середніх віків.

Особливе становище Церкви в феодальному суспільстві, а також характер її
взаємодії із середньовічною сакралізованою державою вплинуло на розвиток
політико-правової системи середніх віків, а також в значній мірі
підготувало теорію та практику для правових систем сучасності. Саме тому
дослідження середньовічної Церкви-держави може допомогти глибшому
розуміннію теорії та історії держави та права.

Література

1. D.Kagan S.Ozment F.M.Turner The Western heritage. N.Y.Macmillan,
1987

2. Gloria K.Fiero The Humanistic tradition. s.e.2 Medieval Europe and
the World Beyound. Brown and Benchmark, 1995

3. B.Tierney. The Middle Ages. Vol. I. Sources of Medieval History.
McGraw-Hill, 1992

4. World Civilizations. Vol. I / edited by D.Sherman. a. Tom Grunfeld.
McGraw-Hill, 1994

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020