UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавна підтримка в агропромисловому комплексі (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1818
Скачало101
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державна підтримка в агропромисловому комплексі

 

Агропромисловий комплекс - одна з найважливіших галузей народного

господарства України. Тут виробляється 35 % валового продукту, працює 29

% населення, зайнятого в народному господарстві, використовується 35 %

основних фондів.

 

Тому для успішного функціонування цієї галузі необхідна реальна державна

підтримка, що ґрунтується на відповідній політиці. Проте формування

сучасної агропромислової політики відбувається на тлі глибокої

соціально-економічної кризи, яка негативно впливає як на сам процес

формування політики, так і на соціально-економічні результати.

 

Для покращення ситуації в агропромисловому комплексі (АПК) державна

політика мусить: враховувати реальні запити та потреби села; бути

складовою частиною економічної політики держави; не переходити на шлях

сліпого копіювання чужого досвіду; сприяти утвердженню почуття

господаря, піднесенню ролі авторитету селянина в суспільстві.

 

Питання реформування власності у сільському господарстві є серцевиною

перетворень, пов’язаних з переходом аграрного сектора економіки до

ринкових відносин. Тут варто зазначити, що реформування у ринкові форми

господарювання в цілому в країні почалося лише наприкінці 1999 року

після Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні

заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Однак

цей процес варто було б провести ще на початку 90-х років, коли АПК

України ще не був у великому занепаді і мав великий потенціал для

розвитку. Тому в даний час важливо всі можливі форми господарювання

націлити на пошук ефективного механізму істотного підвищення рівня

керованості та менеджменту, забезпечення їх реальної інтегрованості в

систему ринкових відносин.

 

В цьому переконує досвід реформування в АПК країн Центральної та Східної

Європи та активна участь держави в цих процесах. Розгляд докорінних змін

соціально-економічних перетворень у постсоціалістичних країнах Європи

дозволяє виявити загальні закономірності й характерні тенденції розвитку

організаційно-господарських форм в АПК. При цьому треба взяти до уваги ,

що в русі до ринкової економіки країни Центральної та Східної Європи

мали відчутні стартові переваги порівняно з колишніми радянськими

республіками, а саме: коротший строк існування командно-адміністративної

системи господарювання, наявність у минулому сталих зв'язків з

розвинутими країнами, збереження засад приватного землеволодіння, значно

вищий, ніж у колишньому СРСР, ступінь товарної економіки, її

лібералізації та відкритості, значну питому вагу зовнішньоекономічних

зв'язків у створенні ВНП.

 

Усе це, безумовно, позначилося на ефективності заходів по реформуванню

АПК і, отже, на можливостях подолання наслідків соціально-економічної

кризи, викликаної переходом від однієї соціальної системи до іншої. Така

криза мала місце у всіх постсоціалістичних країнах. Так обсяг ВВП в 1993

році порівняно з 1992 року знизився у Болгарії на 7.9 % , у Чехії - на

6.4 % , у Румунії на 8.8%. Проте вже з середини 90-х років

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ