UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбмеження права власності на землі сільськогосподарського призначення за законодавством України (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2075
Скачало151
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Обмеження права власності на землі сільськогосподарського призначення за

законодавством України

 

Законом України “Про власність” вперше була встановлена, поряд з

державною та колективною, приватна власність на майно та інші об’єкти

цивільно-правових відносин. Крім цього, Законом України “Про форми

власності на землю” такі ж самі форми власності встановлено і на землю,

що пізніше було підтверджено Земельним Кодексом України від 13.03.1993р.

 

Згідно Конституції колишнього СРСР, у радянській період, приватна

власність на землю не визнавалася.

 

Відповідно до Акту проголошення незалежності України від 24.08.1991р. на

території України діють норми Конституції та законів СРСР. Тому до

прийняття Конституції України 1996р. не було чіткого конституційного

положення щодо форм власності, в тому числі на землю, правового режиму

земель та іншого нерухомого майна, гарантій права приватної власності

наці об’єкти.

 

Впровадження права приватної власності на майно та землю новими

законодавчими актами сприяло реформуванню аграрного сектору економіки,

приватизації державного майна і землі та перетворення колективної

власності у приватну форму власності.

 

Отже, у зв’язку з введенням інституту права приватної власності,

інститут довічно успадкованого землекористування, встановлений Земельним

Кодексом УРСР (1990р.) припинив існування.

 

Ряд земельних і майнових правовідносин вирішувались Законами України

“Про селянське (фермерське) господарство”, “Про колективне

сільськогосподарське підприємство”, “Про сільськогосподарську

кооперацію”.

 

На сьогодні право власності регулюється не лише нормами цивільного

права, які є визначальними, але й нормами інших галузей права. Останні

доцільно розподілити на такі групи:

 

• конституційні норми, а також норми цивільного, земельного та

адміністративного права, якими встановлено підстави виникнення та

припинення права власності на майно та землю;

 

• цивільно-правові, земельні та адміністративні норми, якими

передбачаються правомочності власників;

 

• цивільно-правові, земельні та адміністративні норми, а також норми

кримінального права щодо захисту відносин власності.

 

Б.В. Ерофеев підкреслює, що правомочності власника щодо належної йому

земельної ділянки здійснюються ним особисто незалежно від волі та

бажання всіх інших осіб, і можуть бути обмежені лише законом.

 

Способом набуття права власності на майно та землю, особливо в

агропромисловому комплексі, є перехід права власності від держави до

громадян на підстав акта розпорядження майном та землею, які відходили

від попереднього власника-держави в особі органів державної влади і

державного управління, уповноважених розпоряджатися державним майном та

земельним фондом держави.

 

Громадяни України в порядку правонаступництва набувають права власності

на майно і земельну ділянку й можуть використати їх для ведення

фермерського, селянського особистого господарства і розпоряджатись такою

власністю на свій розсуд - продати, подарувати, обміняти.

 

Також громадяни України для зазначених вище потреб мають право на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ