UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗдійснення фінансового лізингу банками (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось904
Скачало88
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Здійснення фінансового лізингу банками

 

Я к свідчить світова практика, активними учасниками лізингової

діяльності виступають банки. Це пов’язано, зокрема, з тим, що банки

акумулюють значні фінансові ресурси, що дає їм змогу здійснювати

придбання майна для передачі його в користування за договорами

фінансового лізингу.

 

У ст.3 Закону України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р. серед

суб’єктів, які можуть виступати лізингодавцями, окремо виділяється

“банківська або небанківська фінансова установа”. Тобто український

законодавець теж акцентує увагу на великій ролі банків у здійсненні

лізингових операцій.

 

Згідно із ст.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 7

грудня 2000 року банк - це юридична особа, яка має виключне право на

підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності

такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних

осіб та розміщення від свого імені зазначених коштів від свого імені на

власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських

рахунків фізичних та юридичних осіб1.

 

Серед операцій, які може здійснювати банк, ч.2 ст.47 зазначеного закону

передбачає, зокрема, лізинг. Слід зазначити, що здійснення лізингу, в

розумінні Закону України “Про банки і банківську діяльність”, не

охоплюється поняттям “банківська діяльність”. Згідно із ст.47 цього

закону, банк може здійснювати лізинг без одержання спеціального нате

дозволу (ліцензії).

 

Відповідно до ст.48 Закону України “Про банки і банківську діяльність”,

банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва,

торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних

монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Аналізуючи наведене законодавче положення, А.Барабаш приходить до

висновку про те, що банк не має права набувати у власність майно з метою

його подальшої передачі в

 

лізинг. При цьому автор розглядає поняття “торгівля”, “реалізація” як

участь суб’єкта у відносинах купівлі-продажу2.

 

З вказаною точкою зору погодитися важко. На наш погляд, автор дещо

неправильно трактує поняття “торгівля” - як участь у відносинах

купівлі-продажу. Тобто, якщо виходити з позиції А.Барабаш, то можна

дійти висновку, що банк взагалі не має права вступати у правовідносини

купівлі-продажу як на стороні продавця, так і на стороні покупця. В

такому випадку банк не мав би навіть права купити меблі чи офісне

обладнання для забезпечення своєї діяльності.

 

Згідно з п.2 Порядку заняття торговельною діяльністю та правил

торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету

Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №1083, торговельна діяльність -

це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо

здійснення купівлі та продажу (розверстка - І.Я.) товарів народного

споживання з метою отримання прибутку. Таким чином, заняття торгівлею

передбачає таку діяльність, яка полягає в купівлі та продажу певного

майна. Якщо суб’єкт торговельної діяльності спочатку купує певні товари

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ