UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроцедура передачі векселя при його оплаті (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось837
Скачало129
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Процедура передачі векселя при його оплаті

 

Практика вексельного обігу ставить ряд питань та проблем, які можуть

потягнути несприятливі наслідки для учасників вексельного обігу. Одна з

них полягає в процедурі передачі векселя його держателем векселедавцю

при його оплаті.

 

На мою думку існує кілька варіантів даної процедури, що мають свої

позитивні та негативні сторони.

 

За вимогою векселедавця держатель передає йому вексель за актом

здачі-приймання, тобто вексель знаходиться у векселедавця. Даний варіант

найбільш поширений на практиці, що пояснюється тим, що векселедавець

повинен перевірити справжність векселя.

 

Цей варіант небезпечний для кредитора, оскільки законним

векселедержателем є інша особа - сам векселедавець, з усіма наслідками,

що з цього випливають. Векселедавець може не оплачувати вексель

(відкинувши випадки недобросовісності, що не є рідкістю) з причин

відсутності коштів. Кредитор в цьому випадку позбавлений можливості

опротестувати вексель, оскільки нотаріус вчиняє запис про протест на

самому векселі. Таким чином, кредитор позбавлений можливості захищатися

у відповідності з вексельним законодавством (наприклад, стосовно сплати

пені за кожен день прострочення платежу).

 

Суди вважають безпідставним розгляд справ про стягнення сум за векселями

без наявності самих векселів. В такому випадку в суду немає підстав для

застосування вексельного законодавства, а права кредитора підлягають

захисту відповідно до Цивільного кодексу України (проценти за вексельним

законодавством значно вищі, ніж за Цивільним кодексом України).

 

Розглянемо наступний варіант. Вексель залишається у держателя. Уявимо,

що векселедавець в присутності держателя впевнився справжності поданого

йому до оплати векселя, після чого вчиняє платіж в безготівковій формі.

 

Боржник несе ризик того, протягом строку проходження платежу держатель

передасть вексель іншій особі, яка, в свою чергу, буде мати всі права на

повторне пред’явлення векселя до платежу.

 

Також слід розглянути ще один варіант. Векселедержатель і векселедавець

домовляються про те, що вексель поміщається на депозит банку, який видає

його боржникові після пред’явлення документів про оплату векселя.

 

Такий варіант є найбільш безпечним на практиці, проте й він не

позбавлений недоліків:

 

- депозитарієм повинен бути солідний банк, авторитетний як для

боржника, так і для кредитора;

 

- такого роду банківські послуги - недешеві;

 

- пред’явлення документів про оплату не означає отримання платежу

кредитором. Згідно із ст.39 Уніфікованого закону, запровадженого

Женевською Конвенцією від 7 жовтня

 

1930 p., платник при оплаті векселя може вимагати, щоб він був вручений

йому держателем з розпискою про отриманий платіж.

 

Аналогічні норми містяться в Цивільному кодексі України. Кредитор,

приймаючи виконання, зобов’язаний за вимогою боржника видати йому

розписку в отриманні виконання повністю або частково. Якщо боржник видав

кредиторові в посвідчення зобов’язання борговий документ (яким і є

вексель), кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути цей документ,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ