UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПерспективи розвитку правничої дистанційної освіти в Україні (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1295
Скачало108
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Перспективи розвитку правничої дистанційної освіти в Україні

 

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, зокрема всесвітньої

комп’ютерної мережі Internet, системи електронних та телекомунікаційних

технологій все більше впливає на організацію суспільного життя,

охоплюючи навіть його найконсервативніші галузі, зокрема освітню

діяльність. Це віднаходить своє відображення у виникненні та поширенні

нової форми освітньої діяльності - дистанційної освіти. Безперечно, що

для країн розвинутої економіки, у яких наявність якісних електронних

засобів комунікацій стало нормою (потребою) життя, поняття дистанційної

освіти (distance education) міцно вкоренилось в галузі освіти населення.

Так, наприклад, у США, Австралії, країнах Західної Європи переважна

більшість осіб здобуває свою освіту саме дистанційним методом.

 

Що ж стосується України, то слід відмітити, що в нас вирішення даного

питання знаходиться на зародковому етапі. Першим кроком у його вирішенні

на нормативному рівні стали прийняття Законів України “Про Національну

програму інформатизації”1 та “Про вищу освіту”2, постанови Верховної

Ради України “Про затвердження Національної програми інформатизації на

2000-2002 роки”3 та наказу Міністерства освіти і науки України “Про

створення Українського центру дистанційної освіти”4. Проте дані

нормативні акти є лише концептуальними правовими засадами врегулювання

цієї форми освіти та потребують подальшої більш детальної регламентації.

 

Що стосується взагалі поняття “дистанційна освіта”, то в Україні це

чомусь розуміється здебільшого як замінник чи один з різновидів заочної

форми освіти. При цьому таке бачення закріплене і на нормативному рівні.

Так, зокрема ст. 42 Закону України “Про вищу освіту” однією з форм

навчання у вищих навчальних закладах визнається дистанційна освіта без

усіляких диференційованих ознак від заочної форми.

 

Проте такий підхід нам вбачається неправильним. Так, безперечно, що

визначальними рисами дистанційної освіти є відмежованість (переважно

територіальна) особи, що навчається, від навчального закладу та

здійснення освітнього процесу здебільшого шляхом самоосвіти у час, що

зручний для особи, яка навчається. Однак ніхто не буде заперечувати і

той факт, що навчаючись на денній (очній) формі, студент, маючи у

наявності необхідні для цього технічні засоби, може продовжувати

здійснювати своє навчання, контролювати свою успішність, провести зріз

власних знань у періоди, коли він фактично не здатен безпосередньо

навчатись стаціонарно (хвороба, канікули, академічна відпустка). Ось

чому “дистанційна освіта” нами розуміється як можливість, незалежно від

форми навчання, здобувати освіту шляхом відвідування лекційних,

семінарських, практичних та лабораторних занять, здійснення

самопідготовки, стартового, поточного, рубіжного та кінцевого контролю

(тестування, тренінги, віртуальні тренажери, складання рейтингів знань,

підсумковий аналіз, заліки, іспити), користуватись віртуальними класами,

лабораторіями, бібліотеками, навчально-інформаційними аудіо- та відео

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ