UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКороткий історичний нарис розвитку судової медицини та криміналістики (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4735
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Короткий історичний нарис розвитку судової медицини та криміналістики

 

Уже в древності медичні знання застосовувались при здійсненні

правосуддя. Ще Гіппократ що народився в 460 році до н.е., вивчав такі

питання, як встановлення аборту і терміну вагітності; життєздатності

недоношених немовлят; важкості та смертельності від різноманітних

пошкоджень; особливості дії рослинних злаків як лікарських засобів при

лікуванні отруєнь і т.п. [2].

 

У древньому Єгипті, Римі та ряді інших держав вимагалась присутність

лікаря /в древньому Єгипті роль цілителя і експерта в цих питаннях

виконував жрець/ при розгляді справ стосовно: померлих насильницькою

смертю; визначення “законності” пологів; віку потерпілого або

обвинувачуваного та ряду інших спірних питань, пов’язаних зі скаліченням

та насиллям серед населення; та інших справ.

 

Велике значення для розвитку судової медицини минулих століть мав дозвіл

на розтин трупів, що дало змогу лікарям анатомічного театру базувати

свої висновки на наукових даних [3].

 

У 1532 році в статуті “Кароліна”, що був загальногерманським кодексом,

вже були точні вказівки про необхідність запрошення лікарів як

осіб-експертів у справах: про таємні пологи; дітовбивство; самовбивство;

вбивство; отруєння; лікарські помилки та інші правопорушення. Цим же

статутом передбачено обов’язковий огляд мертвих тіл [5].

 

Наприкінці XVII і на початку XVIII століть у більшості держав була

встановлена обов’язковість медичного розтину трупів, що регулювався

спеціальними інструкціями та підручниками [9].

 

Першим таким офіційним розпорядженням (правовим актом), регламентуючим

проведення анатомо-медичної експертизи в Російській імперії був

Військовий Статут Петра І в 1716 році, де було вказано на обов’язковість

визначення причин смерті при нанесенні побоїв та поранень шляхом розтину

трупів загиблих [1,2].

 

З 1832 року судова медицина викладалась по складеному професором

Петербурзької медико-хірургічної академії Громовим CA, підручнику під

назвою “Короткий виклад судової медицини” [9].

 

Величезний вклад в розвиток судової медицини зробив своїми працями

знаменитий Український хірург М.І. Пирогов, котрий у 1841 році склав

спеціальний атлас “Анатомічні зображення людського тіла, призначені

переважно для судових лікарів”. Крім того М.І. Пирогов зробив чимало у

вивченні вогнепальних пошкоджень відповідно до запитів судово-медичної

практики. Описані ним вперше ознаки вхідної та вихідної вогнепальних ран

мають значення і для сучасних медичних експертів [6].

 

Судова реформа 1864 року стала вагомим поштовхом для розвитку Російської

та Української судової медицини в Російській Імперії. Вже в той час

виникла Київська школа судових медиків, котрі розробляли проблеми

наукової судової медицини та судово-медичної служби [7.10].

 

На кафедрах судової медицини при університетах та інститутах у цей час

працювали крупні вчені, які зробили великий внесок у розробку багатьох

питань з судової медицини: В.В. Пелікан, котрий у 1865 році заснував

перший в Російській Імперії судово-медичний журнал “Архів судової

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ