UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонцептуальні питання методології праворозуміння (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1490
Скачало126
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Концептуальні питання методології праворозуміння

 

За весь період існування і дії такого складного багатогранного

соціального явища, як право, його дослідники прагнули дати визначення

останнього. Можна сказати, що скільки існує право - стільки і визначень,

тобто об’єктивне розуміння права є неоднозначним.

 

В історії філософсько-правової думки право завжди було ареною напруженої

боротьби ціннісного (аксіологічного) і антиціннісного (позитивістського)

підходів у його розумінні.

 

Хоча термін “аксіологія” був введений в наукову термінологію відносно

недавно, сама аксіологічна проблематика зародилася ще в епоху

античності, з того моменту, коли політичні і правові відносини стали

предметом понятійно-аргументованого обговорення і теоретико-філософської

критики. У межах аксіологічного підходу до права дослідника цікавить

насамперед не тільки те, що в дійсності відбиває правова ідея, закон, не

стільки питання, за яких причин і закономірностей, що характерні

соціальній дійсності, вони виникли, але і те, що лежить в основі

доцільної правової діяльності людини. Право розглядається як елемент

(мета і мотив) доцільної діяльності людини, тобто цінність, благо. При

цьому для дослідника дуже важливо із самого початку дати визначення

права, власне кажучи, зі змістовної, а не з функціональної чи

інструментальної точки зору, обґрунтувати його з позиції людського

життя.

 

В сучасному філософсько-правовому мисленні постає специфічне і необхідне

питання: Право зумовлюється цінностями чи самі цінності є породженням

права? Якщо цінності існують, то право телеологічне і цільове, якщо ж ні

- тоді право позитивне і самодостатнє [1].

 

З поставленого питання визріває інше, що є його логічним продовженням:

Чи повинні цінності правового світогляду підтримуватися державою та

суспільством? Однозначної відповіді на поставлене питання немає, хоча

можна приєднатися до думки П.І. Новгородцева, що замість колишнього

одухотворення піднесеною сутністю й ідеальним призначенням права ми

чуємо з усіх боків вчення, які хочуть нас запевнити, що право є продукт

сили і розрахунку, що воно створюється боротьбою сліпих пристрастей, для

яких не властиві моральні начала [2, 4].

 

Аксіологічна антиномія, що лежить в основі правової субстанції, завжди

породжувала непереможне бажання бути однозначно й остаточно розв’язаною.

Спроби такого розв’язання й визначили основні, принципово протилежні за

своїм змістом, напрями у праворозумінні: нормативістський (юридичний

позитивізм) і природно-правовий. Прихильники першого напрямку (при всіх

існуючих розходженнях) бачать у праві систему реально діючих (тобто

забезпечених владним примусом) правил поведінки людей, або примусовий

порядок суспільних відносин. “Право, — писав Г. Кельзен, — відрізняється

від інших соціальних порядків тим, що це примусовий порядок. Його

відмінна ознака - використання примусу. Це означає, що акт, передбачений

порядком як наслідок соціально шкідливої дії, повинен здійснюватися

також і проти волі адресата (der Betroffence), а у випадку опору з його

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ