Молодь та її правосвідомість: поняття, загальна характеристика
Українське суспільство вступило в період нового, самостійного розвитку.
Серед численних проблем, що постали перед Українською державою
знаходиться і проблематика молоді.
Молодь – це соціально-демографічна група, яка виділяється на основі
сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення і
обумовлених ними соціально-психологічними характеристиками.
Характерними рисами молоді є:
1. Молодь – це специфічна частина суспільства, яка обмежена віковими
рамками.
Вік є найважливішою ознакою молоді. Існують різні погляди на межі
молодіжного віку. Так, наприклад, Піфагор вважав, що “весна”, яка
охоплює дитинство і юність, триває до 20 років. Солон дотримувався
думки, що юність починається з 14 років, а розквіт фізичної сили
припадає на 21-28 р. В Англії періоду середньовіччя вважалося, що поки
людина не досягне 23 років, вона, як правило, – хоча і незавжди –
неприборкувана, не має правильних суджень і недостатньо досвідчена, щоб
керувати собою. 1 В середньовічній Німеччині на побутовому рівні чоловік
вважався молодим, поки він не створював власну сім’ю. Відголоски цього
залишилися в німецькій мові – слово Junggtselle (холостяк) буквально
означає “молодий хлопець”. У радянській юридичній літературі вікові межі
молоді визначалися інтервалом від 16 до 30 років. В законодавстві
України визначено, що молодь – це громадяни України віком від 15 до 28
років (ч.2 ст 1 Закону України” Про сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні”).
В межах цих вікових рамок розрізняють вікові групи молоді , які
відрізняються одна від одної психофізіологічними характеристиками,
рівнем освіти, ступенем громадянської зрілості. Ці періоди в працях
різних авторів встановлюються з інтервалом в рік, два, три, п’ять. На
нашу думку найбільш вдалою є така класифікація вікових груп серед
молоді:
– перша вікова група – 15-17 років,
– друга вікова група – 18-24 роки,
– третя вікова група – 25- 28 років.
2. Молодь-це відносно стійка частина суспільства, яка є внутрішньо
диференційованою.
Молодь не є однорідною за своїм складом. В ній можна виділити безліч
соціальних груп, які відрізняються одна від одної за розмірами, за
ступенем взаємодії, за професійною належністю, за спільністю інтересів
тощо.
3. Молодь наділена специфічними соціально-психологічними властивостями.
Молодь має свої чітко виражені психологічні і соціальні риси. Зокрема,
молодіжній психіці притаманні такі риси: максималізм, емоційна
нестійкість, тривожність, життєрадісність, підвищена збудливість,
незавершеність формування системи психологічного самоконтролю, високий
рівень самонавіювання, схильність до емоційного зараження.
В ряді праць, присвячених дослідженню молоді, виділяють такі притаманні
їй риси : ентузіазм, енергія, мобільність, постійне очікування змін,
почуття нового, недосвідченість. Специфіка молоді полягає і в тому, що
вона є групою, яка шукає своє місце в суспільстві, відкриває та
приймає життєві істини і цінності, виробляє своє відношення до життя.
Разом з тим були відмічені і негативні риси молодих людей. До останніх
належать: агресивність, соціальна апатія, байдужість, пасивність,
безвідповідальність, конформізм, споживацтво, відмова від традиційних
моральних і культурних цінностей.
? O a ^
`
?
?
8:(
*
c
®
O `
?
+ді.
До XVIII століття молодь не виділялася в окрему соціальну групу. Етап
дитинства закінчувався разом з статевим дозріванням, після якого
більшість молодих людей вступали в дорослий світ. Внаслідок акселерації
статеве дозрівання відбувається в сучасних умовах декількома роками
раніше, ніж в минулому, в той час як психологічна і соціальна дорослість
відстрочилися, збільшивши проміжок між дитинством і зрілістю. Першим,
хто звернув увагу на це нове соціальне явище, був Ж.-Ж. Руссо.
З того часу молодь стала пріоритетом, чим і визначається особливість
її положення в нашому суспільстві.
Розглянемо ще одну сторону проблематики молоді – її правосвідомість.
Правосвідомість молоді – це складне духовне утворення , яке складається
з сукупності правових поглядів, уявлень, переконань, почуттів, емоцій, у
відповідності з якими молоді люди оцінюють вимоги права, правові явища,
визначають до них своє відношення і готовність здійснити певні правові
дії в суспільних чи особистих інтересах.
Загальна характеристика правосвідомості молоді:
– правосвідомість молоді тісно пов’язана з суспільною та
індивідуальною правосвідомістю;
– правосвідомість молоді – це те спільне, що є у всіх чи у більшості
молодих людей, і те, що відрізняє її від правосвідомості інших
соціальних груп;
– правосвідомість молоді не можна ототожнювати з правосвідомістю
конкретних представників цієї вікової групи;
– правосвідомість молоді – це не проста сума свідомостей молодих
людей , а якісно нове суспільне явище;
– правосвідомість молоді безпосередньо залежить від історичних умов,
матеріального та духовного рівня розвитку суспільства;
– правосвідомість молодих людей формується на основі взаємодії
соціальних умов життя, в які вони включені, та їхніх індивідуальних
властивостей;
– правосвідомість молоді носить несформований характер;
– для правосвідомості молоді є характерним випереджання запасу правових
знань у порівнянні з набутим життєвим досвідом. Правосвідомість молоді
складається з таких основних елементів:
– раціонально-ідеологічні компоненти,
– соціально-психологічні,
– поведінкові.
Раціонально-ідеологічні компоненти – це знання, уявлення , поняття, ідеї
молодих людей про діюче чи бажане право та інші правові явища.
Соціально-психологічні компоненти – це емоції, настрої, ілюзії, почуття
молодих людей щодо права та правових явищ.
Поведінкові компоненти – це правові установки, які в сукупності формують
ціннісну орієнтацію молодих людей і готовність до діяльності в сфері
правового регулювання.
Раціонально-ідеологічні, соціально-психологічні та поведінкові
компоненти тісно взаємопов’язані між собою.
Правосвідомість молоді досліджувалися такими науковцями, як Батова С.А.,
Бельський К.Т., Бура Н.А, Зенін В. П., Івлев А.К., Козюбра М.І.,
Лукашева Е.А., Рабінович П.М., Щегорцев В.А та іншими. Робота над
дослідженням правосвідомості молоді триває і зараз.
Література
1. Правовое воспитание и социальная активность населения.- К.: Наукова
думка, 1979.
2. ТревельянДж. М. Социальная история Англии. Пер. с англ.-М.: Знание,
1959.
1 Тревельян Дж. М. Социальная история Англии. Пер. с англ.-М. :3нание,
1959.- С. 214.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
