UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво на особисте життя (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2894
Скачало156
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право на особисте життя

 

Життя кожної людини можна поділити на громадське, суспільне (“публічне”)

і особисте (“приватне”). Останнє, носячи інтимний, сімейний характер, як

правило, є невідомим стороннім особам. Але, на жаль, досить часто

інформація особистого характеру, яка повинна бути таємницею,

розголошується, спричиняючи особі, особисте життя якої було виставлене

на публічний показ, великих моральних страждань, а інколи й матеріальну

шкоду (звільнення з роботи, втрату клієнтів тощо).

 

“Право на особисте життя” - порівняно новий інститут в праві України,

який пройшов довгий шлях становлення. Вперше “особисте життя” громадян

як об’єкт юридичної охорони було задекларовано Конституцією Української

РСР (1978 р.). До цього ні конституція (Конституція УРСР 1937 p.), ні

закони з підзаконними нормативно-правовими актами не закріплювали такого

права особи. Законодавство лише охороняло окремі аспектів особистого

життя громадян (наприклад, недоторканність житла, таємницю листування,

адвокатську і лікарську таємниці тощо). На сьогодні це право закріплено

Конституцією України, інші ж законодавчі акти (Цивільний кодекс,

Кримінальний кодекс, Кодекс про шлюб і сім’ю, Закони України “Про

адвокатуру”, “Про нотаріат” тощо) врегульовують лише окремі аспекти

особистого життя.

 

Для правильного з’ясування суті права на особисте життя, необхідно

визначити що слід розуміти під цим правом. На нашу думку, право на

особисте життя - це таке особисте немайнове право, яке забезпечує

соціальне буття людини і полягає у можливості на власний розсуд вчиняти

будь-які незаборонені дії, що належать до приватної сфери життя особи,

маючи законні гарантії того, що інформація про них не буде розголошена

стороннім особам всупереч її волі.

 

Права, що включаються в право на особисте життя, можна прокласифікувати

за таким критерієм, як спосіб розголошення інформації особистого

характеру. Таких способів, як і груп прав, є два. Перший - полягає у

неправомірному ознайомленні і розголошенні інформації особистого

характеру, що здійснюється шляхом проникнення у житло, перегляду

кореспонденції (у тому числі, і електронної пошти), особистих документів

тощо. Власне тому необхідно забезпечити недоторканність цих засобів

особистого спілкування. Тому слід виділяти таку групу прав, як права, що

забезпечують недоторканність особистого життя. До них належать такі

права, як: право на недоторканність житла, право на недоторканність

засобів особистого спілкування, право на недоторканність особистих

документів. Другим способом є розголошення особистої інформації

незаконними діями осіб, які у зв’язку з своєю професійною діяльністю

зобов’язані були не розголошувати відкриту їм таємницю особистого життя.

Цю групу прав можна назвати права, що забезпечують таємницю особистого

життя. Друга група складається з права на: адвокатську таємницю,

нотаріальну таємницю, банківську таємницю, лікарську таємницю, таємницю

усиновлення.

 

Право на недоторканність житла. Конституція України у ст.30 гарантує

кожній особі недоторканність житла. Недоторканністю житла не є фізична

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ