UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання права авторства та права на ім\'я в авторському праві на літературні твори (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2341
Скачало137
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Використання права авторства та права на ім'я в авторському праві на

літературні твори

 

Авторське право складне за своїм змістом. Воно складається з окремих

правомочностей. Перелік цих правомочностей їх зміст, а також їх

класифікація спричиняють суперечки у правовій літературі.

 

Найпоширенішою класифікацією авторських прав є поділ їх на особисті

немайнові і майнові. Але у комплексі особистих і майнових прав головна

роль належить особистим правам автора літературного твору, це

пояснюється специфікою та характером відносин, що регулюються авторським

правом.

 

Деякі вчені поділяють особисті немайнові правомочності автора

літературного твору на три групи:1

 

1) Пов’язані з авторством (право на ім’я, право авторства);

 

2) Пов’язані з опублікуванням твору (право на відтворення, право на

випуск у світ, право на розповсюдження);

 

3) Пов’язані з недоторканістю твору.

 

Наявність права авторства не завжди визначалось у юридичній літературі.

Це право закріплює той факт, що саме ця, а не будь-яка інша особа, є

дійсно творцем відповідного твору.

 

Деякі дослідники не розрізняли поняття “право авторства” і “право на

авторське ім’я”. Часто ці правомочності розглядаються спільно,

незважаючи на те, що у 40-х роках XX ст. у правовій літературі було

вказано на самостійність права авторства.2 Деякі вчені вважали право

авторства одним з елементів права на авторське ім’я.3 Разом з тим багато

дослідників вважало право авторства самостійним правом. Так,

В.І.Корецький ділить правомочності, які пов’язані з авторством, на два

права: право вибирати спосіб визначення автора (право на авторське ім’я)

та право “визнаватися та іменуватися автором літературного твору у

випадку використання твору іншими особами”.4 Але це право розуміється

ним дуже вузько: воно діє тільки під час переробки твору у іншу форму,

під час його цитування.

 

Слід, однак, зупинитися на висловленій і детально аргументованій думці

про те, що право авторства як самостійне право не існує.5 В

обґрунтуванні цієї позиції З.В.Романовська називає такі докази:

 

По-перше, особа, яка створила твір, має право вважатися автором не тому,

що вона наділена правом авторства, а тому що вона є його творцем. Так

само, у випадку присвоєння твору третьою особою, автор має право

вимагати захисту своїх інтересів лише тому, що ця третя особа участі у

створенні твору не брала.

 

По-друге, якщо застосувати ідею про наявність права авторства до права

власності, то вийде, що власник, окрім тріади прав (володіти,

користуватися, розпоряджатися) володіє ще одним правом - правом

вважатися власником літературного твору.

 

Право авторства, дійсно, є закріпленим і правовим відображенням

фактичної роботи автора над створенням твору. Воно є породженням творчої

діяльності. Саме спираючись на право авторства, а не на будь-яку іншу

правомочність, автор літературного твору вимагає захисту своїх інтересів

у випадку присвоєння авторства. Авторське право відрізняється від права

власності нерозривним зв’язком між автором і твором, зв’язком, який

заснований на факті створення літературного твору автором і який

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ