UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття договору у новому цивільному кодексі України (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1189
Скачало111
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття договору у новому цивільному кодексі України

 

Договір відомий з давніх часів і пройшов довгий період розвитку.

Можливість застосування договорів протягом такого довгого періоду

пояснюється тим, що йдеться про гнучку форму, в яку можуть втілюватися

різні за характером суспільні відносини. Важливо відзначити, що

незважаючи на зміни її соціально-економічного змісту, сама по собі

конструкція договору - творіння юридичної техніки - залишається

незмінним [1, c.4].

 

Так у розвинутому римському суспільстві договірні зобов’язання були

головною правовою формою, за допомогою якої встановлювалися та

закріплювалися господарські зв’язки всезростаючої промисловості і

торгівлі. Закріплюючи нові господарські відносини, договірне право

водночас сприяло подальшому розвитку цих відносин відповідно до умов

часу [2, c.153]

 

У доперебудовчний період функції договору зводились до конкретизації,

деталізації показників, встановлених плановими актами.

 

В умовах ринкової економіки роль договору докорінно змінилася.

Розширилася сфера його застосування, з’явилося багато нових договорів,

договір використовують як засіб подолання державної монополії у процесі

приватизації і корпоратизації, дедалі більшого поширення набуває

договірна форма створення комерційних структур[3, c.719], у багатьох

випадках договір стає єдиним регулятором відносин.

 

Поряд з цим змінився і зміст поняття договору. ЦКУРСР 1963 р. не містив

легального визначення договору. Доктринально його визначали, виходячи з

редакції ст. 41 вказаного законодавчого акту яка розкривала поняття

угоди як дію громадян чи організацій, що спрямовувалась на встановлення,

зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Відповідно договорами

називалися дво- чи багатосторонні угоди.

 

Аналізуючи наведене визначення договору, В.В.Луць зауважував що договір

не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних

правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх), а й відповідно до

вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і

справедливості, визначає зміст конкретних прав та обов’язків учасників

договірного зобов’язання. У цьому розумінні договір виступає засобом

регулювання поведінки сторін у цивільних правовідносинах[4, c.15].

 

На іншу особливість договору, що відрізняє останній від угоди, наголошує

Е.А. Суханов: “зведення договору тільки до угоди не зовсім правильне.

Договір не тільки встановлює права і обов’язки, але передбачає

здійснення суб’єктом предметних дій, зміст яких закріплено в угоді.

Договір визначає, що конкретно повинно бути зробленим і які юридичні

вимоги ставляться до виконання дій. Відповідно роль і функції договору

значно ширші, ніж у традиційному розумінні угоди”[5, c.42].

 

У новому ЦК законодавець двічі намагається розкрити зміст вказаного

поняття. Перший раз це зроблено в ст. 193, яка визначає поняття

правочину як дію особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення

цивільних прав і обов’язків. Тут же у п.2 вказується, що правочин може

бути одностороннім та дво- чи багатостороннім. Останній називається

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ