UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична природа поняття “зловживання правом” в цивільному праві (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3389
Скачало226
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Юридична природа поняття “зловживання правом” в цивільному праві

 

Конституція України проголошує принцип рівності усіх людей в своїх

правах як основоположний принцип формування правової держави. При цьому

забороняється як скасування тих чи інших прав, так і звуження їх змісту

та обсягу (ст. 22 Конституції України). Все зазначене наштовхує на

думку, що цінність будь-якого суб’єктивного права полягає не лише в

можливості його реалізації, айв можливості його реалізації в певних

межах. Ось чому, на нашу думку, мають рацію науковці, які вважають, що у

всі часи боротьба йшла не стільки за права, скільки за їх межі (а

конкретніше за юридичне закріплення та юридичну інтерпретацію таких

меж).1

 

Наявність певних об’єктивованих законодавцем меж і свідчить про те, що

здійснюючи своє право, особа не вправі реалізовувати його абсолютно

вільно, вона повинна діяти в межах, які окреслив їй законодавець.

 

Проте окрім меж здійснення, які легітимуються безпосередньо в

законодавстві, особа повинна враховувати також і те, що вона, як член

певної соціальної групи, задовольняючи власні інтереси шляхом реалізації

своїх прав повинна діяти з урахуванням інтересів інших учасників, які

також задля задоволення власних інтересів реалізовують надані їм права.

І оскільки інтереси цих осіб можуть виявитись кардинально протилежними,

то ми і маємо таку ситуацію, яка іменується “зіткненням прав”. І саме це

зіткнення призводить до того, що не знаючи меж свого права, особа

починає реалізовувати його в більшій мірі, ніж це можливо (дозволено

законом), що породжує виникнення такого феномену, яким є “зловживання

правом”.

 

Проблема визначення поняття “зловживання правом” була актуальною ще з

часів римського права і залишається такою сьогодні. Проте основними

невирішеними питаннями залишаються доцільність існування терміну

“зловживання правом” та критерії його відмежування від правомірного

здійснення своїх суб’єктивних прав та від неправомірного діяння.

 

Зловживати правом в буквальному розумінні означає використовувати своє

право із злими намірами. А це означає, що обов’язковою передумовою має

бути наявність у особи права, тобто здійснювати своє право, в тому числі

і зловживати ним, можна лише будучи наділеним цим правом. Якщо ж особа

вчиняє певні дії не на основі свого суб’єктивного права, то не може бути

і мови про зловживання правом, оскільки тут матиме місце неправомірне

(протиправне) діяння у чистому вигляді (особа вчиняє дії, на вчинення

яких не має права).

 

По-друге, зловживати правом, виходячи із самого цього поняття, можливо

лише під час його “вживання”, тобто при здійсненні цього права, а це

означає, що проблема зловживання пов’язана не з самим суб’єктивним

правом, або ж його змістом (оскільки не виходить за рамки цього змісту),

а з процесом (формою) реалізації. Зміст суб’єктивного права включає в

себе лише можливу поведінку суб’єкта, в той час як реалізація є

безпосереднім вчиненням конкретних дій, пов’язаних із перетворенням

можливості в дійсність. Це пов’язано з тим, що процес реалізації завжди

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ