UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова природа договору фінансового лізингу (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1005
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правова природа договору фінансового лізингу

 

Важливим питанням при з’ясуванні правової природи договору фінансового

лізингу є визначення того, до яких саме угод -дво- чи багатосторонніх

він відноситься.

 

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України “Про лізинг”, договір лізингу

укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця,

лізингоодержувача та продавця об’єкта лізингу або двосторонньої угоди

між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Разом з тим закон не містить

прямої вказівки на те, що договір лізингу у формі багатосторонньої угоди

укладається лише при непрямому лізингу, а у формі двосторонньої угоди -

лише при прямому лізингу. Отже, при здійсненні фінансового лізингу

виходячи із Закону України “Про лізинг”, можливі два варіанти

договірного оформлення цих відносин:

 

1) укладається один договір за участю лізингодавця, лізингоодержувача

та продавця;

 

2) укладається два договори - договір фінансового лізингу між

лізингодавцем і лізингоодержувачем та договір купівлі-продажу між

лізингодавцем і продавцем.

 

Загалом, питання щодо віднесення договору фінансового лізингу до дво- чи

багатосторонніх угод в літературі є дискусійним. Одні вчені, серед яких

В.В.ВІтрянський, А.А.Іванов, О.Є.Блінков, виходять з того, що договір

фінансового лізингу - це двостороння угода між лізингодавцем і

лізингоодержувачем, заперечуючи при цьому, що договір фінансового

лізингу є тристороннім1. Інша група авторів (Решетник І.О., Лисименко

І.Г.) роблять спроби охарактеризувати договір лізингу, як тристоронню

угоду.

 

На думку І. О. Решітник, фактично існуючий договірний зв’язок між

лізингоодержувачем і продавцем базується на особливому вираженні волі

цих суб’єктів. Особливий характер їх волевиявлення проявляється якраз в

тому що воля лізингоодержувача і продавця виражена непрямим шляхом2.

 

Інший російський автор І.Г.Лисименко пише, що договір лізингу (за

винятком договору зворотного лізингу) є багатостороннім договором, який

складається щонайменше з двох, пов’язних між собою і залежних один від

одного договорів. Це, по-перше, договір, спрямований на придбання

лізингодавцем у свою власність майна у продавця (постачальника,

виробника). Це, по-друге, договір оренди з правом викупу чи без такого,

укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем3.

 

На наш погляд, більш правильною є позиція першої групи авторів, які

розглядають договір лізингу як двосторонню угоду.

 

Так, не можна погодитися з думкою І.О.Решетник про особливий характер

волевиявлення лізингоодержувача і продавця на виникнення правовідносин

між ними. Вибір лізингоодержувачем продавця, освідомленість продавця в

тому що майно призначене для передачі його в лізинг конкретній особі, не

може вказувати на їх волевиявлення укласти тристоронню угоду. Згідно із

ч.2 ст.44

 

Цивільного кодексу України, письмові угоди повинні бути підписані

особами, які їх укладають. Продавець не підписує договору лізингу, так

як і лізингоодержувач не підписує договору купівлі-продажу Тому між

лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем укладаються два договори:

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ