UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравові гарантії захисту комерційної таємниці суб’єкта господарювання банківськими установами (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось947
Скачало104
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правові гарантії захисту комерційної таємниці суб’єкта господарювання

банківськими установами

 

Суб'єкт господарювання у процесі своєї діяльності взаємодіє з

банківськими установами, при цьому така взаємодія супроводжується

передачею значних обсягів інформації, у тому числі інформації з

обмеженим доступом (комерційної таємниці). Гарантом збереження такої

інформації є банківська таємниця, правовий статус якої зазначено у

Законі України “Про банки і банківську діяльність”. Фактично, збереження

комерційної таємниці клієнта є професійним обов’язком банку. Але велика

кількість відомостей, що складають комерційну таємницю суб’єкта

господарювання, безпідставно передається банками контролюючим органам,

не отримує з боку банку належної охорони. Причиною цього є

неврегульованість відносин “позичальник-боржник”. Слід зазначити, що у

забезпеченні таємниці економічно важливої інформації зацікавлена і

держава, оскільки коли суб’єкт господарювання знає, що таємниця його

фінансово-кредитних операцій або фінансового стану гарантується законом,

він буде більшою мірою довіряти державним та комерційним банкам.

Наслідком цього буде те, що значна частина коштів вийде із “тіні” і

опиниться на рахунках, тобто ці кошти будуть приносити прибуток державі.

 

Неврегульованість відносин між банком та суб’єктом господарювання

призводить до того, що з одного боку банк більш переймається проблемами

збереження власної банківської таємниці, а не проблемами безпеки своїх

активів, а суб’єкт господарювання більш хвилюється про тримання у

таємниці якомога більшого обсягу інформації про свою діяльність, ніж

формуванням у господарському середовищі надійної репутації про себе.

Складається ситуація, при якій більшу частину відомостей суб'єкти

господарювання утаємничують без необхідності, чим у результаті завдають

шкоди самим собі. Бо, як відомо, необхідною умовою залучення інвесторів

є наявність необхідної інформації про діяльність, фінансовий стан

контрагента.

 

З приводу викладеного постає необхідність у дослідженні засобів

забезпечення конфіденційності комерційної таємниці суб'єкта

господарювання. Але, насамперед, потрібно усвідомити зміст понять

комерційної та банківської таємниці.

 

j

 

l

 

®

 

°

 

унків банків у Національному банку України; операції, які були проведені

на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

фінансово-економічний стан клієнтів; система охорони банку та клієнтів,

її керівників, напрямки діяльності; відомості стосовно комерційної

діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту,

винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація

про звітність по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає

опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації

[2]. В законі також передбачено вичерпний перелік органів, які можуть

отримати інформацію, яка має статус банківської таємниці. Це сам власник

такої інформації, суд, органи прокуратури України, Служби безпеки

України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової служби.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ