Відсторонення від роботи: пропозиції до проекту трудового кодексу
України
У проекті Закону України “Трудовий кодекс України” від 2001.09.04, №
8046 (внесеному до Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи
народним депутатом Коновалюком К.І.), зокрема, у ст. 74 містяться норми,
які регулюють питання відсторонення від роботи. На мою думку, проект
Трудового кодексу, порівняно з чинним Кодексом законів про працю,
детальніше регулює питання відсторонення від роботи, проте містить ряд
недоліків.
По-перше, проект не дає нормативного визначення поняття відсторонення
від роботи, що ускладнює застосування законодавства.
Пропоную закріпити в статті про відсторонення від роботи таке
визначення: “Відсторонення від роботи є тимчасовим недопущенням
роботодавцем працівника до виконання обов’язків, покладених на нього
трудовим договором з метою попередження можливих шкідливих наслідків”.
По-друге, проект містить положення про те, що протягом періоду
відсторонення від роботи заробітна плата працівнику не нараховується.
На мою думку, це положення суперечить основній функції трудового права –
захисній. Навіть якщо відсторонення проводилося у зв’язку з винною
поведінкою працівника, то його не можна залишити без засобів до
існування. Крім того, оплачуваність періоду відсторонення сприятиме
скороченню строків відсторонення, роботодавець буде заінтересований у
швидкому і повному розслідуванні обставин, що послужили підставою для
відсторонення, та прийнятті відповідного рішення. Тому потрібно ввести
загальну норму для всіх працівників, а не для окремих категорій, як це
передбачено чинним законодавством (зокрема, для державних службовців,
працівників дипломатичної служби, суддів), але зробити при цьому
диференціацію розміру виплат в залежності від підстав відсторонення.
e
e
THat
v
e
проводяться. Якщо за результатами розслідування буде встановлено, що
підставою відсторонення не була винна поведінка працівника, то йому
повинна бути проведена доплата до рівня середнього місячного заробітку”.
По-третє, у проекті зазначається, що відсторонення працівника від роботи
здійснює роботодавець.
Вважаю, що дане положення потрібно доповнити, виклавши його в наступній
редакції: “Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи (не
допускати до роботи) працівника у таких випадках :
1) появи працівника на роботі в стані алкогольного, наркотичного або
токсичного сп’яніння, якщо це підтверджено відповідним медичним
висновком;
2) коли працівник не пройшов у встановленому порядку навчання і
перевірку знань і навичок в сфері охорони праці;
3) коли працівник не пройшов у встановленому порядку обов’язковий
попередній або періодичний медичний огляд;
4) при виявленні відповідно до медичного висновку протипоказань для
виконання працівником дорученої йому відповідно до трудового договору
роботи;
5) за вимогами органів і посадових осіб, що здійснюють
наглядово-контрольні або правоохоронні функції у випадках, передбачених
законами.
У випадку неможливості роботодавцем негайно прийняти рішення про
відсторонення працівника від роботи та з метою попередження можливих
шкідливих наслідків допущення такого працівника до роботи, рішення про
відсторонення від роботи приймає керівник того структурного підрозділу
підприємства, установи, організації, де працює даний працівник, із
наступним затвердженням такого рішення роботодавцем.
По-четверте, проект не передбачає наслідків відсторонення від роботи.
На мою думку, необхідно закріпити у статті проекту наступне положення:
“Відсторонення від роботи закінчується одним з таких наслідків:
допущенням працівника до попередньої роботи; переведенням працівника на
іншу роботу за його згодою; звільненням працівника з роботи із підстав,
передбачених законом”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
