.

Питання якості та безпеки – загальнонаціональна проблема України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 904
Скачать документ

Питання якості та безпеки – загальнонаціональна проблема України

Згідно Конституції України найвищою соціальною цінністю в нашому
суспільстві є людина [5].

Невід’ємною складовою життєдіяльності людини з точки зору, як прогресу,
так і його шкідливих наслідків є оточуюче середовище.

Забруднення першочергових ресурсів планети таких, як вода, повітря,
родючих шарів ґрунту сьогодні досягли погрожуючого рівня. Як не дивно,
але багатогранні види людської діяльності викликають забруднення
навколишнього середовища.

Протягом всієї історії цивілізації людство використовує дари Землі як
джерело їжі. Тому сьогодні, як і багато віків тому сільське господарство
є провідною сферою життєзабезпечення населення Землі продуктами
харчування та промисловою сировиною. Але в останній період особливо
загострились традиційні проблеми даної галузі. Забруднюються і
порушуються природні середовища, кожна додаткова одиниця продукції
передбачає все більше і більше затрат, виснаження природних ресурсів
вимагає внесення більшої кількості добрив та засобів захисту. Ці та інші
негативні прояви висувають задачу забезпечення продовольчої безпеки
Землі на перший план.

Всезагальна декларація прав людини (1948 р.) проголосила: “Кожна людина
має право на такий життєвий рівень, включаючи харчування, одежу, житло,
медичний огляд та необхідне соціальне обслуговування, який потрібний для
підтримання здоров’я її самої та її сім’ї.”(25ст.)

Право громадян на охорону здоров’я закріплено в Конституції України
(ст.49). Виходячи з першочергового значення продуктів харчування в
життєдіяльності людини, та їх виключного впливу на здоров’я в ст.42
нашої Конституції, зазначено, як обов’язок держави захищати права
споживачів, здійснювати систематичний контроль за якістю і безпекою
продукції [2, 3, 5].

Безпека і якість продуктів харчування являються одними з основних
факторів, які визначають здоров’я нації і збереження її генофонду. Так
встановлено, що біля 70% шкідливих для людини речовин потрапляють до неї
через їжу і тільки близько 30% через повітря і воду. Тому продовольча
безпека в країні, особливо в останні роки викликає серйозне занепокоєння
на національному рівні.

Право кожного на отримання безпечного для здоров’я і якісного
продовольства було визначено в Римській декларації про Всесвітню
продовольчу безпеку (1966 p.).

Не секрет, що внутрішній ринок України заповнений величезною масою
імпортних харчових продуктів, часто недоброякісних і екологічно
небезпечних. Зафіксовано чимало випадків отруєнь [4, 6, 7]. Особливо
насторожує поява в Англії та інших країнах Європи таких небезпечних
захворювань, як “коров’ячий сказ” та “ящур”. В зв’язку з розповсюдженням
захворювань, згідно рішення Єврокомісії, в країнах Європи повинно бути
ліквідовано до 2 млн. голів великої рогатої худоби, із них 400 тис. – в
Німеччині. Зважаючи на це, в сучасних умовах України актуальними є
питання розробки комплексу заходів, у тому числі і правових, спрямованих
на обмеження, заборону імпорту і реалізації на території України
екологічно небезпечних продуктів харчування.

&ся з головою Комітету Державної Думи Росії по аграрним питанням В.
Плотніковим, який вважає, що розширення бази трансгенної продукції на
продовольчому ринку потребує підсилення законодавчого захисту населення
від можливих не передбачуваних наслідків. Вся ця робота повинна вестися
на основі повного і об’єктивного інформування покупців про цю продукцію
з обов’язковим її маркуванням, яке вже діє в Європі. На нашу думку дані
нововведення необхідно ввести і в Україні.

Велику стурбованість викликає масове розповсюдження на продовольчому
ринку фальсифікованої продукції, упаковок, етикеток, сертифікатів. Діюче
законодавство сьогодні практично не захищає споживача, від такого
свавілля.

Серед стратегічних проблем Національного відродження України,
соціально-економічного розвитку країни – проблема якості є однією із
найактуальніших і найпрогресивніших. Державна політика і національна
програма підвищення якості вітчизняної продукції – це перш за все
підтримка розвитку реальної економіки, допомога підприємцям, сприяння
поверненню вітчизняних товаровиробників на український ринок. Для того,
щоб українські підприємства мали змогу вийти на світовий ринок їм
необхідно виробляти продукцію по рівню якості не нижчу середньосвітової,
а по ціні, а значить собівартості – не вище середньосвітової. Боротьба
за ринки збуту змусить українських аграрних товаровиробників підвищити
вимоги до якості та екологічної безпеки своєї продукції, перейти на
новий рівень використання системи управління її якістю, здійснюваного з
додержанням міжнародних вимог [1].

Практична діяльність аграрних товаровиробників по випуску доброякісної
продукції потребує належного правового забезпечення. Так сталось, що
проблемі правового врегулювання якості продукції в період становлення
незалежної Української держави недостатньо приділено уваги серед інших
теоретичних правових досліджень.

В той же час актуальність даної проблеми вказує на необхідність належних
досліджень, крім того потребує більш широкого нормативного закріплення
вимог щодо якості сільськогосподарської продукції, яка виробляється
аграрними товаровиробниками, а також забезпечення належної якості під
час транспортування і експлуатації споживачем в період виробництва,
переробки, транспортування і зберігання.

Досягнення поставлених цілей неможливо без Національної самосвідомості
і виховання в народі розуміння того, що вирішальний вплив на
життєздатність країни має якість продукції. На наш погляд необхідно
введення загальноосвітніх дисциплін з питань якості в учбові програми
інститутів, технікумів і шкіл.

Держава зобов’язана зайнятися створенням усталеного освітнього і
психологічного фундаменту, на якому кожна людина в Україні захоче і
зможе виробляти продукт високої якості.

Література

1. Аграрне право України. – К: – 2000.

2. Про захист прав споживачів: Закон України//Відомості Верховної Ради
від 30 червня 1999 року. – №23/99 ВР. Закон №783-XIV. 3 Про якість та
безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України
//Відомості Верховної Ради. – 1998. – №19.

4. Крикунов С. Обережно: курячий суп // Урядовий кур’єр. – 1996. – 23
березня.

5. Конституція України.

6. Чайка І. Качество как основа программы выхода из кризиса //
Сертификация. – №1. – М, 1999.

7. Чобіт Д. Яскрава обгортка залежалого імпорту, або як непродумані
норми руйнують економіку Держави //Голос України. – 1996.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020