UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравове регулювання генно-інженерної діяльності: деякі аспекти проблеми (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1385
Скачало144
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правове регулювання генно-інженерної діяльності: деякі аспекти проблеми

 

В останні десятиліття минулого століття мали місце значні

науково-технічні досягнення. Вони обумовили виникнення та розвиток

якісно нових напрямів у науці та техніці - так званих новітніх

технологій, які отримали назву “високі технології”1. Серед них особливу

роль відіграють новітні біотехнології, зокрема генно-інженерна галузь.

 

Проведення дослідницьких робіт у сфері генної інженерії, отримання

генетично-модифікованих організмів, подальше їх застосування як у

наукових, так і прикладних цілях вимагало відповідного реагування з боку

законодавців. Зокрема необхідним було створення відповідної

нормативно-правової бази з метою здійснення правового регулювання

генно-інженерної діяльності. Саме тому протягом другої половини 80-х

років початку 90-х років в цілому ряді країн (наприклад, у США, Канаді,

багатьох країнах Західної Європи тощо) мав місце процес становлення та

вдосконалення законодавства у галузі забезпечення екологічної безпеки (в

тому числі біобезпеки) при вивченні, виробництві та використанні

трансгенних організмів.

 

Розвиток законодавства у досліджуваній сфері відбувається у кількох

напрямках. Перша група складається із міжнародних документів, прийнятих

в рамках ООН. Серед них можна виділити нормативні акти загального

характеру (Декларація Стокгольмської конференції ООН по оточуючому

людину середовищу (1972 p.); Всесвітня хартія природи (1988 p.);

Декларації по оточуючому середовищу та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992

p.); Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі

прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються

навколишнього середовища (Оргус, Данія, 1998 р.) та спеціальні документи

(Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992

р.); Картагенський Протокол з біобезпеки до Конвенції про біологічне

різноманіття (Монреаль, 2000). Другу групу становлять нормативно-правові

акти Європейського Союзу (Директива 90/219/ЕЕС від 23 квітня 1990 року

про стале використання генетично-модифікованих організмів (ГМО),

Директива 90/220/ЕЕС від 23 квітня 1990 року про умисне вивільнення у

довкілля ГМО, Директива 98/81/ЕЕС, яка доповнила Директиву 90/219/ЕЕС,

Директива 2001/18/ЕЕС про умисне вивільнення ГМО у довкілля, яка

фактично є новою редакцією Директиви 90/220/ЕЕС, Постанови Ради

Європейського Союзу про маркування харчових додатків та ароматизаторів

2000/49/ЕС і 2000/50/ЕС, а також деякі інші). І, нарешті, третя група

складається із законів і підзаконних актів окремих держав, тобто

національного законодавства конкретної країни.

 

Закономірно виникає питання про стан правового регулювання даної сфери

суспільних відносин в Україні. На жаль, доводиться констатувати той

факт, що на сьогодні єдиним нормативним актом, який безпосередньо

стосується цієї галузі, є постанова Кабінету Міністрів України від 17

серпня 1998 року № 1304, якою затверджено Тимчасовий порядок ввезення,

державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ