Проблеми законності при застосуванні адміністративних стягнень
Проблеми побудови правової держави є надзвичайно актуальними для
сучасного етапу розвитку України. Проголошення нашої держави в
Конституції України правовою зумовлює необхідність їх практичного
вирішення. Важливим елементом правової державності, умовою її здійснення
є додержання принципу законності. Законність – фундаментальна категорія
усієї юридичної науки та практики, а її рівень та стан є головними
критеріями оцінки правового життя суспільства та його громадян. Жоден
державний орган, посадова особа, організація, колектив, особа не повинні
звільнятися від обов’язку підкорятися закону. Важливою умовою законності
є чітке формулювання і закріплення в законодавстві правового статусу
всіх учасників правовідносин, а також точне й неухильне додержання ними
законів. Як зазначав І. Куян, законність – це режим (стан) відповідності
суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам
держави, який утворюється в результаті їх неухильного здійснення усіма
суб’єктами права [1]. Будь-який закон жив тільки тоді, коли його
положення виконуються, впливають на суспільні відносини та поведінку
людей. Саме ця сторона права, яка пов’язана з життям закону, його
дійсністю, характеризується поняттям ”законність”.
Ефективним засобом підтримання в суспільстві законності та правопорядку
як елементів правової держави є юридична відповідальність взагалі та
адміністративна зокрема.
Притягнення осіб до адміністративної відповідальності та накладення
адміністративних стягнень нерозривно пов’язані з проблемами законності,
точніше кажучи, з гарантіями останньої.
Застосування будь-якого засобу державного впливу на правопорушника
повинно бути на підставі закону. Згідно зі ст. 7 Кодексу про
адміністративні правопорушення України провадження по справам про
адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого
дотримання законності. Законність при застосуванні адміністративних
стягнень, в тому числі адміністративних стягнень у вигляді конфіскації
та оплатного вилучення, – це здійснення всіх процесуальних дій у
відповідності з вимогами ст.ст. 245-297 Кодексу про адміністративні
правопорушення України.[2]
Встановивши порядок провадження, законодавство тим самим окреслило
систему процесуальних гарантій, які забезпечують застосування
адміністративних стягнень лише у випадках санкціонованих правом, в межах
та у порядку, яке воно визначає. Ці гарантії взаємопов’язані та
органічно доповнюють одна одну.
бов’язковості правових норм, потребує різних форм нагляду і контролю.
Одним з найефективніших видів контролю є судовий контроль. Взагалі
контроль є одним з найбільш поширених і дієвих способів забезпечення
законності. Його сутність полягає в тому, що суб’єкт контролю здійснює
облік і перевірку того, як контрольований об’єкт виконує покладені на
нього завдання і реалізує свої функції. Крім цього, він забезпечує не
тільки перевірку конкретних фактів, а й реалізацію норм
адміністративного права під час їх регулятивного впливу на суспільні
правовідносини.
Судовий контроль у механізмі забезпечення законності виконує важливу
функцію вирішення правомірності дій державних органів та їх посадових
осіб.
Необхідною передумовою забезпечення законності та дійового захисту прав
та свобод громадян є адміністративні суди. Про необхідність їх
запровадження в Україні та про реформування всієї системи
адміністративної юстиції тривалий час велися дискусії.
Згідно зі ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється
виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих
функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі. [3] Отже, як вже говорилось раніше, можна зробити висновок, що
саме суди матимуть право застосовувати заходи адміністративної
відповідальності, адміністративні стягнення. Побудова системи судів в
Україні за принципом територіальності та спеціалізації дає можливість
створити єдину систему адміністративних судів, які будуть розглядати і
справи про адміністративні правопорушення.
Для повноцінної діяльності адміністративних судів необхідна, насамперед,
правова база, яка регламентує виконання ними своїх функцій. Цій меті має
відповідати Адміністративно-процесуальний кодекс України, норми якого
встановлюватимуть порядок та підстави перевірки законності
адміністративних актів, а також визначатимуть компетенцію
адміністративних судів, процедуру судочинства у справах, що виникають з
адміністративно-правових відносин.
Все це має сприяти зміцненню законності, додержання якої є необхідним та
найважливішим засобом охорони суб’єктивних прав громадян.
Література
1. КуянІ. Адміністративна відповідальність як інструмент правової
держави//Право України. – 1998. – №5. – С.66.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості
Верховної Ради Української РСР 1984 додаток до №51 ст.1122 (з наступними
змінами та доповненнями).
3. Конституція України // Відомості Верховної Ради України .-
1996.-№30.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
