Механізм гармонізації податкового законодавства України з податковим
законодавством ЄС в процесі адаптації законодавства України до
законодавства ЄС
Україна проголосила курс на європейську інтеграцію, уклала з
Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами Угоду про
партнерство та співробітництво від 14 червня 1994р.1, в якій взяла на
себе зобов’язання наблизити національне законодавство у певних галузях
до законодавства ЄС, в тому числі в галузі непрямого оподаткування та
оподаткування діяльності компаній. В підзаконних актах законодавства
України система заходів, спрямованих на виконання даного зобов’язання,
отримала назву адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Як
це випливає зі змісту Указу Президента України “Про затвердження
Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998
року № 615/ 982 [2], адаптація спрямована на створення в цілому правової
бази для інтеграції України до ЄС, узгодження існуючого та
перспективного законодавства України з положеннями права ЄС та
забезпечення високого рівня підготовки проектів актів законодавства.
Гармонізація законодавства України з законодавством ЄС виступає
складовою частиною процесу адаптації, і розробка механізму її здійснення
є, на сьогодні, особливо актуальним питанням. Проведення гармонізації
передусім необхідне в тих сферах законодавства України, які регулюють
режим торгівлі та порядок руху товарів, послуг і капіталів між Україною
та державами ЄС. Це, насамперед, податкове, митне законодавство та
положення законодавства України про стандартизацію.
Зміст гармонізації. Перш, ніж почати огляд механізму податкової
гармонізації, необхідно з’ясувати зміст гармонізації. Гармонізація – це
притаманний праву Європейських Співтовариств спосіб наближення
національних законодавств держав-членів, метою якого є встановлення
єдиних результатів правового регулювання певних суспільних відносин
всередині ЄС шляхом прийняття органами ЄС директив і приведення у
відповідність до останніх національних законодавств держав-членів ЄС.
Норми директив визначають предмет, мету та правові наслідки
гармонізації, що повинна відбутися протягом відведеного директивою
строку. Гармонізовані норми директив отримують подальше відображення в
положеннях національних законодавств держав-членів, без прийняття яких
реалізація гармонізованих норм неможлива. Імплементація гармонізованих
норм може вимагати як внесення змін та доповнень до діючого
законодавства, так і прийняття додаткових нормативно-правових актів
державами-членами.
В процесі адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що
представляє собою систему заходів з наближення українського
законодавства до європейських стандартів, затверджених Концепцією
адаптації законодавства України до законодавства ЄС3, також за аналогією
можна виділити гармонізацію, яка полягає у наближенні Україною власного
законодавства до гармонізованих положень законодавства ЄС, що містяться
в директивах. Так гармонізація виступатиме як складова адаптації
законодавством України законодавства ЄС. Підхід до адаптації
українського законодавства, розроблений на виконання положень Угоди про
партнерство і співробітництво та імплементації її в цілому, має бути
єдиним, по-перше, по відношенню до всіх галузей права та спрямованим на
комплексне та системне узгодження всієї нормативно-правової бази,
по-друге, по відношенню до складових адаптації. Він має забезпечувати
узгодженість гармонізації з іншими складовими адаптації – уніфікацією
шляхом інкорпорації до законодавства України положень регламентів ЄС та
приєднанням України до європейських галузевих угод.
OO?
O
hi
hi
hi
hi
hi
hi
hi
hi
hi
„`„gdiOE
hi
hi
hi
hi
hi
hi
hi
hi
ля всього українського суспільства питань реформування податкового
режиму шляхом його наближення до рівня розвинутості, існуючого в ЄС.
Механізм проведення податкової гармонізації. Метою податкової
гармонізації, як це слідує з положень статті 51 Угоди про партнерство та
співробітництво, є встановлення приблизної адекватності законів України
щодо непрямого оподаткування та оподаткування компаній вимогам
законодавства ЄС. Таким чином, увага українських нормопроектувальників
має бути спрямована на ті положення законодавства України, які регулюють
оподаткування податком на додану вартість, митом, а також прибутковим
податком тих суб’єктів господарювання, які є в Україні дочірніми
підприємствами компаній, зареєстрованих в державах-членах ЄС. Механізм
проведення гармонізації повинен бути побудований таким чином, щоб
досягалася мета гармонізації. Обов’язковими елементами механізму
проведення податкової гармонізації є правильне визначення предмету та
об’єкту гармонізації, співставлення їх регулювання національним
законодавством з вимогами директив ЄС, визначення способу встановлення
адекватності положень українського податкового законодавства вимогам
директив ЄС, врахування результатів роботи по встановленню адекватності
при внесенні змін та доповнень до діючого податкового законодавства та
при прийнятті нового, а також систематизованість та взаємна узгодженість
законодавчих новел, що привносяться з метою гармонізації. Реалізація
механізму проведення податкової гармонізації полягає у здійсненні ряду
заходів, які можна згрупувати у чотири етапи. Перший – це проведення
ретельного аналізу положень директив Європейських Співтовариств, що
регулюють питання оподаткування всередині ЄС, на предмет відмінностей у
правовому регулюванні суб’єктів та об’єктів оподаткування, визначення
бази оподаткування, порядку обчислення та сплати податків, і потому
відображення відмінностей у таблиці розбіжностей в податкових
законодавствах України та ЄС. Другим етапом є встановлення
пріоритетності усунення розбіжностей – визначення розбіжностей, що
виступають головними перешкодами на шляху гармонізації, та способів їх
усунення. Цей етап найскладніший, оскільки він на практиці означатиме не
тільки пошук у національному податковому праві інструментів інкорпорації
вимог директив ЄС, але й проведення реформування в певних сферах
оподаткування. На третьому етапі потрібно визначити, до яких
нормативно-правових актів законодавства України буде вимагатися внесення
змін та доповнень з метою інкорпорації положень директив ЄС. Нарешті,
четвертий етап полягатиме у проведенні юридико-технічної,
нормопроектувальної роботи, тобто у створенні проектів актів
законодавства, в яких втілені результати податкової гармонізації. Отже,
механізм проведення податкової гармонізації містить
порівняльно-правовий, законотворчий та юридико-технічний аспекти.
Висновки. Оскільки межі даної доповіді дозволяють зупинитися лише на
основних характеристиках механізму податкової гармонізації, огляд його
повною мірою можливий тільки за умови розкриття всього обсягу податкової
гармонізації. Встановлення обсягу податкової гармонізації починається з
аналізу положень директив ЄС, якими гармонізовані питання оподаткування
всередині ЄС. Місце податкової гармонізації в процесі адаптації
законодавства України до законодавства ЄС визначається значенням
податків як інструментів впливу на створення між Україною та
державами-учасницями Європейських Співтовариств режиму вільної торгівлі.
Проведення податкової гармонізації є особливо актуальним останнім часом,
оскільки її результати вже могли б бути враховані в положеннях нового
Податкового Кодексу України.
Література
1 Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і
Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: Закон України
від 10 листопада 1994 року № 237/94-ВР// Відомості Верховної Ради. –
1994. – № 46. – Ст. 415.
2 Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу
:Указ Президента України від 11 червня 1998 року № 615/98 // Офіційний
вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 870.
3 Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства
Європейського Союзу: Постанова КМУ від 16 серпня 1999 р. № 1496 //
Офіційний вісник України. – 1999. – № 33. Ст. 1735.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
