UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття офіційних документів за статтею 366 Кримінального Кодексу України (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7594
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття офіційних документів за статтею 366 Кримінального Кодексу

України

 

В умовах розбудови в Україні правової та демократичної держави, а також

у зв’язку із введенням 1 вересня 2001 року в дію нового Кримінального

кодексу України, особливого значення набуває чітке окреслення та

визначення всіх елементів складів злочинів, передбачених останнім. І чи

не найбільш проблемними у цьому плані можна вважати посадові злочини.

Звернемо ж увагу лише на один з проблемних елементів XVII Особливої

частини Кримінального кодексу України, а саме - на поняття офіційного

документу відповідно до статті 366 ККУ.

 

Стаття 366 Кримінального кодексу України 2001 року “Службове

підроблення” є прямою наступницею статті 172 Кримінального кодексу

України 1960 року “Посадовий підлог”. В обох статтях мова йде про

офіційні документи, але що ж під ними розуміти - не вказується. Тож

нічого дивного, що уже тривалий час юристи роблять спроби окреслити

досліджуване питання. Ще у 1975 році М. Загородников писав про поняття

офіційних документів наступне: “ Предметом службового підлогу є документ

- письмовий акт, призначений за своїм змістом служити доказом фактів, що

мають юридичне значення. Документ має бути офіційним, публічним, виданим

певною державною чи громадською організацією. В деяких випадках

предметом службового підлогу може бути документ, виготовлений приватною

особою, але лише той, що входить до сфери діяльності установи,

наприклад, підробка в пояснювальній записці, що представлено приватною

особою на розгляд посадовій особі.1

 

В більш пізнішій юридичній літературі з приводу того, який документ

необхідно вважати офіційним також немає єдності поглядів.

 

Так, на думку Б. Здравомислова, під офіційним документом прийнято

розуміти письмові акти, які засвідчують конкретні факти та явища, що

мають юридичне значення, складені належним чином, та які мають необхідні

реквізити (наприклад: дату, штампи, печатку, підпис уповноваженої

особи).

 

Офіційний документ, на думку С Келіної, - це письмовий документ, який

виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування,

який містить необхідні реквізити (печатки, підписи і т.п.) та за своїм

змістом надає кому-неб3дь права чи звільняє від обов’язків або засвідчує

які-небудь факти, явища чи інші обставини, що мають юридичне значення.

 

Ю. Ляпунов розглядає офіційний документ як матеріальний носій

інформації, письмовий акт федеральних органів державної влади та

державного управління, органів місцевої влади та самоврядування. Він

також зазначає, що офіційні документи, які засвідчують певні факти та

явища, що мають юридичне значення, володіють, за загальним правилом,

відповідною формою та реквізитами.4

 

В кримінально-правовій літературі було поставлено питання: чи можуть

документи приватного характеру в певних випадках визнаватися офіційними

документами, підроблення яких службовою особою буде тягнути кримінальну

відповідальність за ст. 366 КК? Різні вчені і по сьогодні пропонують

різні підходи до вирішення цього питання.

 

Так, Т.Л. Сергеева та Б.В. Волженкін вважають, що самі по собі

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ