UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКриміналізація трансплантології в Україні з позицій міжнародного досвіду (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1241
Скачало138
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Криміналізація трансплантології в Україні з позицій міжнародного досвіду

 

Вихід України на міжнародну арену вимагає врахування позитивного

законотворчого досвіду інших країн світу. В різних країнах питання

відповідальності осіб, які порушують порядок проведення трансплантації

вирішуються на рівні того нормативно-правового акту, який регулює цю

сферу. Вчені поділили їх на три групи: першу групу утворюють спеціальні

закони про трансплантацію (Австралія, Америка, Аргентина, Бразилія,

Білорусія, Велика Британія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Люксембург

Німеччина, Франція, Росія, Швеція, Японія та інші країни). Україна також

у цій групі за наявністю чинного закону “Про трансплантацію органів та

інших анатомічних матеріалів людині”.

 

Другу групу - акти, які характеризуються тим, що всі загальні питання

трансплантації вирішено в законі, який регулює і інші суспільні

відношення, а конкретні питання трансплантації регламентуються в

приписах, що прийняті щодо такого закону. Таким законом може бути

цивільний кодекс (ст.20 ЦК канадського Квебеку) або закон про охорону

здоров’я (ст.131 румунського Закону про захист здоров’я людей 1978 p.).

 

Третю - акти, де питання трансплантації регулюються приписами, що не

мають юридичної сили закону. Наприклад, Декрет про взяття тканин та

органів людини з лікувальною та науковою метою (Ліван, 1983 р.) [1].

 

Міжнародними нормами торгівлю трансплантатами, вбивство та продаж людини

для трансплантації визнано небезпечними злочинами проти особистих прав

та свобод людини: Положення про торгівлю живими органами (1985 p.),

Заява про штучне запліднення і трансплантацію ембріонів (1987 p.),

Декларація щодо трансплантації органів людини (1987 p.), Резолюції

Всесвітньої організації здоров’я та Всесвітньої Медичної Асоціації про

основні принципи пересадки органів людини та заборону купівлі-продажу

органів людини (1989 p.).

 

Наявність зобов’язань про приведення законодавства у відповідність до

міжнародних угод та їх виконання підштовхнули законодавців багатьох

країн до встановлення караності порушення правил трансплантації та

суспільно небезпечних діянь, пов’язаних з цією сферою.

 

Аналіз правових джерел законодавства багатьох цивілізованих країн

показав, що держави вирішують розглядувані проблеми жорсткими методами.

Федеральні органи охорони здоров’я США оцінюють збитки від злочинності в

сфері охорони здоров’я від $30 до $100 мільярдів щороку [2]! Уряд США

спеціальною довідкою “Система постачання донорськими внутрішніми

органами на території Сполучених Штатів в питаннях та відповідях” видав

директиву про трансплантацію, яка визнає купівлю-продаж органів

кримінальним злочином. [3]

 

З прийняттям нового Кримінального кодексу України (2001 р.) були

криміналізовані небезпечні діяння в сфері трансплантологи (ст. 143) [4].

 

В медичній науці розрізнюються трансплантації “ex vivo”, коли

анатомічний матеріал для трансплантації вилучається у живого донора, та

“ex mortuo”, при якій трансплантат вилучається з тіла померлої людини

(трупу). Таке розмежування, з огляду на об’єкт посягання, ступінь

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ