Порівняльний метод та ідеї загального кримінального права в роботах О.Ф.
Кістяківського
Серед різноманітних методів, якими користується наука кримінального
права, значне місце посідає метод порівняльного правознавства, або
компаративістський метод, що полягає у вивченні норм кримінального права
зарубіжних країн з метою їх зіставлення, порівняння з нормами
кримінального права України.
Серед вітчизняних вчених яскравим прихильником використання
порівняльного методу у вивченні кримінального права був професор кафедри
кримінального права Київського університету Святого Володимира Олександр
Федорович Кістяківський (1833-1885).
Необхідно відмітити, що у вітчизняній юридичній науці “об’єктивно
склалася традиція, що вимагала від кожного освіченого юриста широкого
знання іноземного права”1. Це зумовлювалось тим, що викладачами в наших
університетах були запрошені іноземні професори, багато вітчизняних
вчених проходило підготовку за кордоном, що зумовлювало необхідність
знайомства з іноземним правом.
О.Ф. Кістяківський також перебував у науковому відрядженні за кордоном у
1871-1873 pp., слухав лекції у Віденському Гейдельберзькому,
Неаполітанському, Римському університетах, був знавцем кримінального
законодавства Італії, Німеччини, Англії, Франції, співставляючи його в
своїй науковій та викладацькій діяльності з досягненнями вітчизняної
кримінально-правової думки. Вільне володіння трьома європейськими мовами
– французькою, німецькою, італійською -дало йому можливість ознайомитись
з найкращою частиною західноєвропейської кримінально-правової літератури
та дати критичний аналіз стану розвитку кримінального права та науки в
західноєвропейських країнах.
Однак необхідно підкреслити, що, звертаючись до західноєвропейських
наукових досягнень, вчений ні в якому разі не рекомендував лише
механічне копіювання західноєвропейських зразків; навпаки, він
стверджував, що “перенесена установа, подібно до пересадженого з іншого
климату дерева, без дбайливого догляду, без вжиття національних заходів,
може виродитись та дати поганої якості плоди”2.
Так, в своїй науковій статті “Кримінальне право Італії. Пессіна та
сучасний рух італійського кримінального права та науки” О.Ф.
Кістяківський зазначав, що “наша молода наука виховувалась під впливом
німецької. Але неможливо не зазначити, що внаслідок однобічного її
панування нерідко засвоюється те, що складає дещо тимчасове, випадкове,
індивідуально-народне і тому таке, що не заслуговує на засвоєння.
Уникнути цього можна лише шляхом знайомства з літературою інших
народів”3.
В зазначеній статті, а також в багатьох інших своїх роботах, таких як
“До питання про вплив інородного права на російське”, “Нові праці
професора Тонісена з історії кримінального права”, “Нові праці Дю-Буа з
історії кримінального права Франції, порівняно з кримінальним правом
Італії, Німеччини, Англії”, “Головні моменти розвитку науки
кримінального права”, “Елементарний підручник загального кримінального
права”, “Дослідження про смертну кару”, “Молоді злочинці та установи для
їх виховання, з оглядом російських установ”, Кістяківський підкреслював,
що небезпечно приходити до наукових узагальнень на підставі даних з
життя одного народу, він закликав до вивчення вітчизняного права у
порівнянні з іноземним з метою вдосконалення першого.
1 Кістяківський ідеї використання порівняльного методу не були чимось
принципово новим, можна сказати, що вони уявляли собою певне резюме
загального розвитку європейської науки того часу. Заслуга О.Ф.
Кістяківського полягала в тому що він, повністю пройнявшись цими ідеями,
зміг блискуче застосувати їх в своїх наукових дослідженнях. Його праці
були досвідом застосування в кримінальному праві нових методологічних
початків, що висловлювалися ще у 18 ст, але лише з 60-х pp. 19 ст.
отримали, і багато в чому завдяки працям О.Ф. Кістяківського, все
більший і більший розвиток та значення.
О.Ф. Кістяківський цікаво визначав мету використання порівняльного
методу як пошуки “початків справедливості” в тих загальних нормах права,
які можна виділити з “різноманіття всіх часів та народів”4.
В своєму “Елементарному підручнику загального кримінального права” він
пояснював його назву так: “під загальним кримінальним правом я розумію
викладення загальних початків, що вироблені сукупним життям всього
людства”5. В своїх трудах вчений говорив або про загальне кримінальне
право, або про кримінальне право Європи, підкріплюючи ці положення
посиланням на літературу та законодавство різних часів та народів.
О.Ф. Кістяківський підкреслював, що було б розумно, якби наука
кримінального права повідомляла свої вчення як результат вивчення
кримінальних законів всіх формацій, всіх періодів і народів. Тільки під
цією умовою вона і може, на думку вченого, отримати назву загального
кримінального права.
Таким чином, можна сказати, що порівняльне вивчення права у різних
народів показало наявність у них загальних рис, і тому зрозуміло, що
думка про зв’язок і наявність родства кримінальних законодавств і про
визначеність їх історичного розвитку загальними законами виникала і
раніше. Але в тій повноті і широті, в якій ця ідея була виражена О.Ф.
Кістяківський, вона раніше не висловлювалась, а тому першість в цьому
питанні, завдяки Олександру Федоровичу, належить вітчизняній
кримінально-правовій науці.
Література
1. Кистяковский А.Ф. Возможно ли у нас отделить экзамены юристов от
преподавания и ввести государственные экзамены на должности // Судебный
вестник. – 1876. – № 40
2. Кистяковский А.Ф. Главнейшие моменты развития науки уголовного права
// Университетские известия. – 1873. – № 12
3. Кистяковский А.Ф. Исследование о смертной казни. – Тула: Автограф,
2000. – 272 с.
4. Кистяковский А.Ф. К вопросу о влиянии инородческого права на русское
// Юридический вестник. – 1880. – Т. 3
5. Кистяковский А.Ф. Молодые преступники и учреждения для их
исправления, с обзором российских учреждений. – К, 1878. – 213 с.
6. Кистяковский А.Ф. Новые труды профессора Тониссена по истории
уголовного права // Университетские известия. -1876. -№4
7. Кистяковский А.Ф. Новые труды Дю-Буа по истории уголовного права
Франции, сравнительно с уголовным правом Италии, Германии, Англии//
Университетские известия. – 1874. – № 10
8. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права. – К,
1882. – 930 с.
9. Пучицкий И. Труды А.Ф. Кистяковского в области истории и обычного
права //Киевская старина. – 1895. – Кн. 1
10. Скакун О.Ф. Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917гг.)
– X., 1987. – 160 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
