UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмунітет як правовий інститут кримінального процесу (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2151
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Імунітет як правовий інститут кримінального процесу

 

В українському суспільстві та юридичній науці активно обговорюються

проблеми імунітету. В даному випадку мова йтиме про такий аспект цієї

складної проблеми, як інститут імунітету в кримінальному судочинстві.

 

Невід’ємною особливістю правових норм про імунітет слід визнати їх

винятковий характер. Тобто, імунітети створюють цілий ряд винятків із

загальних правил. З іншого боку, справедливим буде твердження про те, що

у випадках, які не регламентовані тими чи іншими правовими нормами про

імунітет, застосовуються загальні правила.

 

Вважаємо, що для з’ясування самої природи імунітетів та обґрунтування

подальшого вдосконалення законодавства необхідним є розуміння їх як

правового інституту, тобто сукупності правових норм, що регулюють

відносно самостійну сукупність суспільних відносин або які-небудь їх

компоненти, властивості. Звісно, що такий правовий інститут має складну

внутрішню структуру і поряд з рядом спільних рис існують і значні

відмінності. Для з’ясування цієї структури важливим є поділ імунітетів

на групи і окремі їх види.

 

Свого часу професор Даєв В.Г. запропонував наступне визначення імунітету

у кримінальному процесі: по-перше, звільнення окремих осіб від виконання

певних процесуальних обов’язків і, по-друге, встановлення для деяких

категорій осіб особливих гарантій обґрунтованості застосування до них

заходів процесуального примусу або притягнення до відповідальності.

 

В процесуальній літературі впродовж тривалого часу обговорюється

проблема імунітету свідків, що передбачає звільнення окремих категорій

свідків від обов’язку давати показання в передбачених законом випадках.

Тому першою групою імунітетів в кримінальному судочинстві слід вважати

імунітет свідків, до якого належать: право на захист від

самозвинувачення, право не давати показань щодо близьких родичів та

членів сім’ї, збереження у таємниці окремих категорій довірених

відомостей.

 

Впродовж тривалого часу дії чинного КПК України науковцями було

висловлено чимало пропозицій щодо його доповнення відповідними нормами.

Лише з прийняттям у 1996 році Конституції України можна говорити про

нормативне закріплення імунітету свідків у національному законодавстві,

оскільки ч. 1 ст. 63 Конституції України передбачає, що особа не несе

відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе,

членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Наступним кроком на шляху нормативного закріплення імунітету свідків у

кримінальному судочинстві стало прийняття Закону України “Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України” від 13 січня 2000 року, яким

КПК України доповнено ст.69-1, п. 6 ч. 1 якої передбачає право свідка

відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї та близьких

родичів.

 

що ці норми створюють винятки з загальних правил, що у повній мірі

стосується і імунітету свідків. У якості вказаної загальної норми, як ми

можемо бачити в даному випадку, виступає обов’язок свідка давати

показання.

 

Як суб’єкт даного права на імунітет традиційно розглядається свідок, що

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ