UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДекілька аргументів проти \"єдиного\" розуміння доказу у кримінальному процесі (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось721
Скачало134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Декілька аргументів проти "єдиного" розуміння доказу у кримінальному

процесі

 

У багатьох наукових працях, присвячених проблемам теорії доказів

відстоюється так зване “єдине” розуміння доказів, згідно з яким доказ

представляє собою нерозривну єдність зазначених в законі джерел доказів

і відомостей, які в них містяться. Відомості про факти є змістом доказу,

а джерело - його формою [6, С158]. Разом з цим, розуміння доказів тільки

як відомостей про факти критикується.

 

Прихильники “єдиного розуміння” наводять багато аргументів, серед яких є

такі:

 

- фактичні дані в будь-якому із названих у кримінально-процесуальному

законі джерел можуть існувати, зберігатись, передаватись та

досліджуватися виключно в їх нерозривній єдності з останнім [7, С134].

 

- з позиції теорії інформації (розділ кібернетики) доказ у кримінальному

процесі є відображенням об’єкта і структурно не

 

відрізняється від сигналу. Застосовуючи теорію інформації, В.Я.Дорохов

намагався довести, що фактичні дані, тобто інформація

 

є змістом сигналу, а джерела доказів - його матеріальною формою, за

допомогою якої передається інформація. Крім того, на

 

думку В.Я.Дорохова, доказ є одночасно і відображенням, і сигналом, а два

останніх терміни застосовуються як рівнозначні.

 

З вказаними вище аргументами ми не можемо погодитися, і ось чому.

 

На нашу думку, правильно писав Ф.Н.Фаткуллін, що в слідчій та судовій

практиці чимало випадків, коли в тій чи іншій справі певне процесуальне

джерело фігурує, а самого доказу в ньому так і немає. Нерідко виникають

ситуації, згідно з якими у справі відсутнє певне джерело доказу, хоч і

застосовувались усі процесуальні засоби, необхідні для отримання цього

джерела (наприклад, обвинувачений відмовляється давати показання під час

допитів). Тобто доказ є (дані щодо будь-якого факту, що підлягає

доказуванню), а будь-якого з джерел, в якому відомості щодо цього факту

можуть одночасно міститися, немає. Крім того, іноді з різних за

характером джерел доказів беруться однозначні фактичні дані або,

навпаки, в одному джерелі містяться докази, які відрізняються один від

одного [8, С.100-101]. Таким чином, гадаємо, що не можна вважати

відомості і джерела доказів нерозривними частинами єдиного цілого -

доказу.

 

Що ж стосується обґрунтування “єдиного” розуміння доказів за допомогою

теорії інформації, то, на нашу особисту думку висновки В.Я.Дорохова є

результатом неправильного тлумачення досягнень цієї теорії.

 

Зокрема, джерела доказів, вказані в ч.2.ст.65 КПК України є, передусім,

оформленими з додержанням процесуальної форми носіями інформації, з яких

суб’єкти доказування одержують відомості про факти. Але теорія

інформації зовсім не ототожнює джерела інформації і сигнали (як вважає

В.Я.Дорохов). Навпаки, згідно з цією теорією джерела інформації не

можуть бути матеріальною формою сигналів. Поняття сигналу

використовується для позначення не джерел інформації, а того способу, за

допомогою якого здійснюється передача інформації від її джерела до

адресата (одержувача) [9, С.79]; [10, 403-404]. Відрізняють, наприклад,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ