UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВизначення сутнісної різниці міжнародно-правового статусу меншин та корінних народів (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1745
Скачало151
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Визначення сутнісної різниці міжнародно-правового статусу меншин та

корінних народів

 

Загальні процеси демократизації міжнародно-правових відносин та

лібералізації внутрішньодержавних процесів, а також чітко окреслене

тяжіння світової спільноти до встановлення примату права призвели до

зміні акцентів у сучасному міжнародному праві. Зокрема, все більше уваги

приділяється розробці не тільки індивідуальних прав людини, а й

колективних прав. Втім, на думку компетентних фахівців, діючі програми

захисту прав корінних спільнот не є достатньо ефективними. Ми вважаємо,

що до причин політичного та нормативного характеру, які зумовлюють таке

становище, можна віднести певну невизначеність у розмежуванні

національних чи етнічних, релігійних і мовних меншин (далі - меншин) та

корінних народів (далі - КН), а також відсутність загальновизнаної

міжнародно-правової дефініції корінного народу.

 

У цьому контексті раніше проводились дослідження, спрямовані на

розкриття міжнародно-правового статусу меншин, визначення змісту поняття

“корінний народ” та обсягу прав КН, також робились спроби з’ясування

співвідношення понять “меншина” й “корінний народ”. Втім, жоден із

зазначених аналізів повністю не розкриває сутнісну різницю прав цих

груп. На думку автора, така невизначеність заважає ефективному

застосуванню відповідних міжнародно-правових норм та положень

національного законодавства, а також гальмує міжнародний та національний

нормотворчі процеси, що проводяться у цій галузі. Отже, спробуємо

визначити принципову різницю у “спрямованості” прав меншин та КН, яка

обумовлює різницю у їх статусі. Для цього визначимо, якими документами

встановлюються права, що ними користуються визначені групи, та

безпосередньо розглянемо зазначені права, приділяючи увагу тому

спільному й особливому, що детермінує різницю у їх “спрямованості”.

 

Права, якими користуються лише особи, що належать до меншин, насамперед

встановлені ст.27 Міжнародного пакту про громадські та політичні права

1966 p., Декларацією ООН про права осіб, що належать до національних чи

етнічних, релігійних та мовних меншин 1992 р. (далі - ДПМ), а на

регіональному (європейському) рівні - також Рамковою конвенцією Ради

Європи про захист національних меншин 1995 p., рядом документів Наради

по безпеці та співробітництву в Європі, зокрема Копенгагенським

документом від 29 червня 1990 р. Узагальнимо права осіб, що належать до

зазначених груп та виділимо їх основні “ідеї” - концептуальні напрями

захисту меншин та відповідних зобов’язань держав, що їх мають

забезпечувати вищезгадані документи.

 

На нашу думку, серед таких умовних угруповань можна виділити наступні:

1) визнання та гарантії забезпечення унікальності осіб, що належать до

меншин; 2) визнання та гарантії збереження результатів

історично–колективної діяльності меншин (оригінальної релігії, традицій,

інших видів культурної спадщини); 3) визнання рівності осіб, що належать

до меншин, з представниками решти населення; 4) участь представників

меншин у прийнятті рішень, що стосуються життя такої меншини; 5)

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ