UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмплементація норм міжнародного права у національне законодавство (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4868
Скачало255
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Імплементація норм міжнародного права у національне законодавство

 

Питанням імплементації норм міжнародного права Україна приділяє увагу з

початку свого розвитку як самостійної держави.

 

Вони знайшли відображення вже в Декларації “Про державний суверенітет

України” від 16 липня 1990 р. згідно якої Україна визнає пріоритет

загальновизнаних норм міжнародного права над нормами

внутрішньодержавного права.

 

Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від

10 грудня 1991 року встановив, що тільки укладені й належним чином

ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід’ємну частину

національного законодавства України і застосовуються у порядку,

передбаченому для норм національного законодавства.

 

Розвиваючи це положення, Закон “Про міжнародні договори України” від 22

грудня 1993 р. (далі - Закон) деталізує процес імплементації норм

міжнародного права з урахуванням вимог Віденської конвенції про право

міжнародних договорів 1969 р. (далі - Конвенція).

 

Стаття 5 Закону регулює питання повноважень на підписання міжнародного

договору України, і, зокрема, надає Президенту Прем’єр-міністру й

міністру закордонних справ України право вести переговори і підписувати

міжнародні договори України без спеціальних повноважень.

 

Використовуючи положення ст 11 Конвенції, Закон визначає види надання

остаточної згоди на обов’язковість міжнародних договорів України

(затвердження; приєднання або прийняття; підписання) та відповідні їм

процедури (видання указів, законів, постанов).

 

Конституція України 1996 року (далі - Конституція) не тільки остаточно

встановлює чинність міжнародних договори, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України, але й є вирішує питання стосовно

міжнародних договорів, які суперечать Конституції. Згідно ст. 9 їх

укладення можливе лише після внесення відповідних змін до

Конституції.

 

У відповідності зі ст. 13 Закону України “Про Конституційний Суд

України” від 16 жовтня 1996 року надання висновку щодо відповідності

Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних

договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на

їх обов’язковість, віднесено законодавцем до компетенції Конституційного

Суду.

 

Імплементація як процес трансформації (запровадження) норм міжнародного

права у національне законодавство відіграє суттєву роль у правовому

забезпеченні курсу України на міжнародне співробітництво.

 

У цьому аспекті одним із визначальних факторів є стан виконання Україною

зобов’язань перед Радою Європи (далі - РЭ) відповідно до вимог Висновку

Парламентської Асамблеї РЄ № 190 (1995) (далі - Висновку), які

спрямовані на системну імплементацію принципів і стандартів РЭ та

стосуються саме ключових напрямів конституційно-адміністративної та

судово-правової реформи і ключових європейських договорів, членство в

яких забезпечує основу для інтеграції держави до європейського правового

простору.

 

Щодо змісту виконання Україною зазначених вище зобов’язань (не

торкаючись питання дотримання термінів) слід відзначити наступне.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ