UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОкремі проблеми імплементації міжнародних договорів в сучасне законодавство України (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2343
Скачало170
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Окремі проблеми імплементації міжнародних договорів в сучасне

законодавство України

 

Норми міжнародних договорів породжують правовідносини між суб’єктами

міжнародного права і не породжують їх між суб’єктами внутрішнього права,

тому для перетворення цілей, закладених у нормах міжнародного права в

реальні дії органів державної влади, юридичних осіб та громадян, що

перебувають під юрисдикцією держави, необхідні додаткові внутрішні

засоби. Існує два механізми реалізації норм міжнародних договорів:

міжнародно-правовий та національний. Сучасний стан втілення в життя

міжнародно-правових норм показує, що більшість таких норм здійснюється

за допомогою чи при сприянні механізмів національного права, тобто в

процесі національно-правової (внутрішньодержавної) імплементації норм

міжнародного права. Поряд з терміном “імплементація” у

міжнародно-правовій літературі використовуються інші - “трансформація”,

“відсилка”, “рецепція”, “адаптація”. На мою думку, термін

“імплементація” більш адекватно відображає процес реалізації норм

міжнародного права. Імплементація - (від лат. implere - наповнювати,

досягати, виконувати, здійснювати) - організаційно-правова діяльність

держав з метою реалізації своїх міжнародно-правових зобов’язань.

 

У міжнародно-правовій літературі немає єдиної точки зору та не

розроблено загальновизнану класифікацію способів національно-правової

імплементації норм міжнародного права. Я вважаю, що достатнім є

застосування трьох способів національно-правової імплементації

міжнародно-правових норм. Перший - інкорпорація, тобто прийнятя нових,

зміна чи відміна чинних норм національного права з метою виконання

приписів норм міжнародних договорів. Яскравим прикладом інкорпорації є

підготовка й прийняття 15 листопада 1996 р. Закону України “Про космічну

діяльність”. Як відомо, Генеральна асамблея ООН резолюцією 1962 (18) від

10 грудня 1963 р. прийняла Декларацію правових принципів діяльності

держав у дослідженні та використанні космічного простору. Характерно, що

ці правові принципи ефективно імплементовані в Законі України “Про

космічну діяльність” та інших законодавчих актах з питань космічного

права. Другий спосіб - відсилка, згідно з якою положення міжнародного

договору поширюються і на сферу чинності внутрішньодержавного права.

Відсилка часто використовується у тих державах, де міжнародні договори

визнаються частиною національного законодавства. Так, ч.2 ст.6

Конституції США, ст.55 Конституції Франції, ст.96 Конституції Іспанії

передбачають, що всі міжнародні договори, в тому числі конвенції, є

частиною національного законодавства цих держав. В Україні відповідно до

приписів норм ст.9 Конституції України та Закону України “Про дію

міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 р. “чинні

міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою

України, є частиною національного законодавства України ”. Таким чином,

відсилка - це своєрідна згода держав на функціонування

міжнародно-правових норм у сфері дії національного законодавства. Третім

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ