UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні недоліки виборчого процесу в ході парламентських виборів 2002 року (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1250
Скачало124
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Основні недоліки виборчого процесу в ході парламентських виборів 2002

року

 

Парламентські вибори в Україні відбулися. Так вважає більшість

спостерігачів, які були присутні 31 березня на виборчих дільницях

країни.

 

Проте, наскільки передвиборчі перегони та саме вибори в Україні були

прозорими і демократичними, наскільки серйозні та численні відбувались

порушення Закону України “Про вибори народних депутатів”, як були

витримані конституційні і виборчі права громадян України - ось коло

питань, яке хотілося б висвітлити, для того щоб зрозуміти, яким чином

виборча кампанія 2002 відповідала діючому національному законодавству

України та міжнародним нормам демократії.

 

Для того, щоб уявити всю технологію виборчої кампанії при обранні

депутатів до нової Верховної Ради України, найбільш доцільним буде

розглянути недоліки і порушення чинного законодавства, які мале місце в

ході передвиборчих перегонів та безпосередньо в день парламентських

виборів 31 березня 2002 року.

 

Розглянемо основні недоліки, які були присутні під час виборчої кампанії

до Верховної Ради України та спробуємо їх охарактеризувати.

 

1. Використання службового становища для агітації. Проблема використання

службового становища для агітації існувала в Україні під час виборів до

Верховної Ради в 1998 році. Залишалася вона актуальною і в ході

парламентської кампанії 2002 року. Відповідно до ст. 56 Закону України

“Про вибори народних депутатів” (далі Закон про вибори), йдеться про

заборону передвиборної агітації органам державної влади, їх посадовим і

службовим особам. Певні особливості має участь у передвиборній агітації

посадових і службових осіб органів державної влади, які зареєстровані

кандидатами в депутати. Закон про вибори не вимагає від них від них

припинення їх діяльності в органах державної влади (частина 1 ст. 58

Закону), однак участь у проведенні перевиборної агітації можлива

виключно у статусі кандидата в народні депутати. Цей факт виключає

можливість використання цими посадовими особами в ході передвиборної

агітації делегованої ним влади та службових повноважень.

 

При цьому службове становище учасників передвиборної кампанії, яке

дозволяло поширювати свою присутність на телебаченні та в засобах

масової інформації (далі ЗМІ) на підставі виконання своїх службових

обов’язків дещо впливало на дисбаланс, який спостерігався в ході

висвітлення передвиборної діяльності кандидатів. Посилаючись на звіти

комітету “Рівність можливостей”1 (який досліджував проблему використання

службового становища з боку посадових осіб в ході передвиборної

кампанії), найбільше таких випадків було зафіксовано відносно

неопозиційних виборчих блоків. Поряд з цим кількість негативної

інформації з боку ЗМІ найбільше поширювалась по відношенню до блоків,

які представляють опозиційні політичні сили.

 

Посилаючись на звіти Комітету виборців України (КВУ)2, який проводив

моніторинг на предмет порушення Закону про вибори протягом всієї

кампанії, найбільш чисельне порушення на виборах 2002 - використання

службового становища для агітації.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ