UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАспекти правової реформи (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2576
Скачало136
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Аспекти правової реформи

 

До структури такої категорії як “правова реформа”, на нашу думку,

належать такі поняття: напрями правової реформи; її суб’єкт та об’єкт.

 

“Напрями правової реформи” як поняття відображає її функції в

суспільстві загалом та розуміння ініціаторів (суб’єкта правової реформи)

проблеми визначення окремих інститутів (чи інституційних систем)

правової дійсності, котрі підлягають перетворенню, або, іншими словами,

правовий режим яких підлягає зміні. Напрями правової реформи

визначаються по-різному в фаховій літературі та проектах нормативних

актів.

 

Почнемо з того, що ще в 1990 р. тогочасний Міністр юстиції СРСР В. Ф.

Яковлев “основними напрямами, за якими йде правова реформа” назвав такі:

1) правове забезпечення політичної реформи; 2) правове забезпечення

економічної реформи; 3) судово-правова реформа [1]. Такий підхід -

наслідок “розширеного” розуміння правової реформи, коли вона

сприймається не лише як державно-правова реформа, а й як правове

забезпечення перетворень всіх суспільних сфер.

 

В СРСР періоду “перебудови” все ж недооцінювали значення правової

реформи як засобу суспільних перетворень. Так, наприклад, серед 10

резолюцій XXVIII з’їзду КПРС, проведеного в липні 1990 p., не було

жодної, котра би стосувалася хоча б окремих складових правової реформи.

У положеннях Програмної заяви цього форуму все ж називаються окремі

напрями правової реформи, а саме: 1) “формування громадянського

суспільства, в якому не людина існує заради держави, а держава -заради

людини”; 2) “зміцнення правової держави, в якій виключається

диктатураякого-небудь класу, партії, угрупування, управлінської

бюрократії”; 3) “поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову”; 4)

забезпечення “демократичності і відкритості законодавчого процесу”; 5)

судово-правова реформа розумілася в такий спосіб: забезпечення

“незалежності суду і прокуратури, підвищення їх статусу в суспільстві,

удосконалення процесуального законодавства, суворе дотримання презумпції

невинуватості, норм правосуддя і права на захист, дієвість

виправно-трудової системи, скасування актів необгрунтованого позбавлення

громадянства”; 6) адміністративна реформа, в свою чергу, полягала в

такому: “створення динамічного, сучасного державного апарату, який

формується на конкурсній основі та підконтрольний в рамках закону

представницьким органам і громадськості” [2].

 

В. Горобець визначив у 1992 р. два напрями правової реформи:

удосконалення законодавства і судово-правова реформа. Очевидно, що на

нього впливали умови початку 90-х років, коли в Росії (як і в Україні)

ще не ставилася гостро проблема перебудови управлінської сфери -

адміністративної реформи [3].

 

У Посланні Президента Російської Федерації В. Путіна в 2002 р. до

Федеральних Зборів питанням правової реформи було приділено значну

частину документа [4]. Зокрема в галузі адміністративної реформи глава

російської держави запропонував цілий ряд конкретних кроків. По-перше,

“модернізувати систему виконавчої влади загалом. Сьогодні підрозділи

виконавчої влади живуть так, ніби вони продовжують залишатися штабами

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ