UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПеребудова партійних і радянських органів за виробничим принципом і її результати (1962-1964 pp.) (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2956
Скачало147
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Перебудова партійних і радянських органів за виробничим принципом і її

результати (1962-1964 p.p.)

 

1953 - 1964 роки увійшли в історію як період оновлення суспільства, час

великих надій та розчарувань, що характеризували перехід від

тоталітаризму до авторитаризму. Саме в ці роки склалися об’єктивні

передумови та були зроблені перші кроки по реорганізації та

лібералізації радянської системи державного управління. В той же час

політичній атмосфері тих років притаманним було і непродумане прийняття

скороспілих рішень, які не завжди відповідали реальним суспільним

можливостям. Ці дві сторони - єдине ціле державно-управлінського

процесу, важлива сутність хрущовського десятиріччя.

 

Одним із яскравих прикладів, що відображають ці процеси, є перебудова

партійних, радянських, профспілкових і комсомольських органів у

відповідності з виробничим принципом, здійснена в 1962 - 1964 роках.

Серед багатьох різноманітних реорганізацій того періоду її можна вважати

найбільшою і наймасштабнішою, яка зачепила всю структуру влади і органів

державного управління. Постанова про цю перебудову була прийнята на

листопадовому (1962 р.) пленумі ЦК КПРС [1]. Якщо говорити про прийняття

цього рішення з точки зору хронологічних подій, то воно було

несподіваним. На XXII з’їзді партії, який відбувся лише рік тому і на

якому було затверджено новий Статут КПРС, питання про розмежування

партійних організацій за галузевим принципом не розглядалося і тому

навряд чи можна було сподіватися, що невдовзі після з’їзду буде

проведена настільки серйозна реорганізація партійних органів, не тільки

не передбачена Статутом КПРС, але навіть така, яка буде суперечити йому.

 

Ця реорганізація була викликана намаганням зміцнити партійне керівництво

промисловістю і сільським господарством. КПРС вважала своєю

безпосередньою функцією, обов’язком керувати економікою. В партійних

комітетах існували структурні підрозділи, які функціонально займалися

господарськими питаннями. Ще XVII з’їзд ВКП(б) передбачав ліквідацію

функціональних відділів, партійних комітетів, тобто за напрямками

партійної роботи, і створення виробничо-галузевих відділів, які

займалися всіма питаннями партійного життя і керівництва державними

справами. Так, сільськогосподарський відділ ЦК вів

організаційно-партійну роботу, займався розподілом і підготовкою кадрів,

агітаційно-масовою роботою, виробничою пропагандою, наглядом за

виконанням партійних рішень радянсько-господарськими органами і

партійними організаціями. В апараті ЦК ВКП(б) були введені такі відділи:

сільськогосподарський, промисловий, транспортний,

планово-фінансово-торговельний, політико-адміністративний, керівних

партійних органів, культури і пропаганди ленінізму, Інститут Маркса -

Енгельса - Леніна і два сектори: управління справами і загальний сектор

[2].

 

XX з’їзд КПРС посилив вимоги до партійних організацій і кадрів щодо

керівництва народним господарством. В доповіді ЦК КПРС відзначалося, що

існують “з дозволу сказати, партійні діячі”, котрі вважають, що одна

справа - партійна робота, а інша - господарська і радянська робота. Від

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ