UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВбивство через необережність за кримінальним кодексом України 2001 року (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4142
Скачало150
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вбивство через необережність за кримінальним кодексом України 2001 року

 

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і

гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою

соціальною цінністю. Компетентні органи держави зобов’язані дбати про

надійний захист цієї найвищої цінності всіма наявними засобами і в тому

числі кримінально-правовими. Зрозуміло, що ефективність такої діяльності

компетентних органів держави прямо залежить від належного наукового

забезпечення розробки її теоретичних і практичних проблем.

 

Юридичний аналіз будь-якого складу злочину, передбаченого в Особливій

частині КК України, здійснюється, як відомо, шляхом дослідження його

елементів: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної

сторони.

 

В теорії кримінального права переважає позиція вчених, згідно якої

об’єктом злочину є суспільні відносини, що охороняються нормами

кримінального закону. Об’єкти злочину мають “горизонтальну” і

“вертикальну” класифікацію. “Вертикальна” класифікація, прихильником

якої є і український законодавець, включає загальний, родовий і

безпосередній об’єкти [1]. Тричленна “вертикальна” класифікація об’єктів

злочину уперше була запропонована В.Д. Меньшагіним [2, С.27]. Вона

знайшла широку підтримку в науці кримінального права. Правда, Б.С.

Нікіфоров зробив застереження, що тричленна “вертикальна” класифікація

об’єктів злочину не може бути визнана універсальною для всіх груп

злочинів, що в ряді випадків може бути двочленна і чотирьохчленна

“вертикальна” класифікація об’єктів злочину [3, С112-114]. М.Й.

Коржанський при цьому відстоює чотирьохчленну класифікацію об’єктів:

загальний, родовий, видовий, безпосередній [4, С.123-124]. Поряд з цим

наявні і інші точки зору. Так, П.С. Матишевський і Є.В. Фесенко,

підтримуючи “вертикальну” тричленну класифікацію об’єктів, вважають, що

об’єктом злочину є не “якісь абстрактні суспільні відносини, а конкретні

людські, суспільні або державні цінності”. Такими цінностями вони

визначають: а) суб’єктів суспільних відносин; б) блага, якими людина

наділена як член суспільства; в) суспільні блага. Важливе значення при

цьому відводиться предметам - речам, коштовностям та іншим матеріальним

об’єктам, які, на їх думку, сприяють з’ясуванню механізму можливого

заподіяння шкоди названим цінностям [5, С124-129]. Необхідно зазначити,

що ця концепція сягає своїми коріннями аж до кінця 19 - початку 20

століть, коли вона була започаткована представниками соціологічної та

класичної шкіл права. Так, М.С. Таганцев вважав об’єктом злочинного

діяння норму права, охоронюваний цією нормою інтерес життя, який може

реалізуватися, зокрема, через права і блага. При цьому

правоохоронюваними інтересами можуть бути: особа і її блага -життя,

тілесна недоторканість, особисті почуття, честь, володіння чи

користування відомими предметами зовнішнього світу і т. д. Ряд сучасних

вчених-криміналістів також підтримують дану концепцію [6], а Г.П.

Новосьолов вважає, що назрів час сказати про чітко вимальовану в

юридичній літературі тенденцію до негативної оцінки визнання суспільних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ