UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПринцип соціального натуралізму та його значення для юриспруденції і кримінологи (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2690
Скачало133
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Принцип соціального натуралізму та його значення для юриспруденції і

кримінологи

 

Наука, - в тому числі і юридична, - це діяльність, спрямована на

здобуття нових знань про певні явища за допомогою спеціально

пристосованих для цього методів. Без використання таких методів

неможливе саме наукове пізнання: немає методу - немає і науки. Більше

того, очевидно, існує наступна залежність: який метод, така й наука.

 

З цього і слід виходити, на нашу думку, при визначенні ролі методології

в розвитку юридичної науки. Дослідивши методи, які використовуються

сьогодні у вітчизняній юридичній науці і кримінології, можна досить

точно визначити можливості цих наук.

 

При найближчому розгляді можна побачити, що наша юридична наука, так

само як і кримінологія, знаходиться в кризовому стані, викликаному

кризою їх методології. Вони до сих пір несуть на собі „родимі плями”

(користуючись метафорою К.Маркса) марксистсько-ленінського вчення про

так званий „діалектичний метод” наукового пізнання. Про це свідчить той

факт, що в більшості наукових праць з юриспруденції і кримінології, і

особливо в дисертаційних дослідженнях, зазначається, що їх автори

застосовують саме „діалектичний метод”. Але насправді, як правило, - це

декларація, бо автор не використовує у своїй роботі ніякого наукового

методу. А це означає, що така робота не є науковим дослідженням, бо без

використання методу вона може бути лише викладом власних суб’єктивних, а

саме: волюнтаристських і утопічних, оцінок тих чи інших правових явищ

або компіляцією чужих праць. В зв’язку з цим, сучасні публікації часто

носять характер своєрідної “юридичної алхімії”.

 

Отже, згадування сучасними авторами “діалектичного методу” - це часто

данина марксистсько-ленінським традиціям.

 

А які ж можливості цього методу насправді? З нашої точки зору,

діалектика не є самодостатнім методом наукового дослідження, а є лише

засобом дослідження, який використовується правильно чи неправильно

залежно від того принципу дослідження, яким керується дослідник: тобто,

діалектика як метод - це, образно кажучи, палиця з двома кінцями.

 

Діалектичний метод “робить” те, на що скеровує його принцип, вибраний

для наукового дослідження. Зокрема в марксизмі-ленінізмі „діалектичний

метод” “ робив” те, на що його скеровував принцип матеріалізму, а в

гегелівській філософії - те, на що його скеровував принцип ідеалізму.

 

Отже, в методології науки, в т.ч. і юридичної, вирішальну роль відіграє

не засіб пізнання, одним з яких є діалектика, а принцип пізнання.

 

Як свідчить історія юриспруденції, найпродуктивнішим для юридичної науки

виявися принцип пізнання, що був сформульований у вигляді ідеї

природного права. На це вказує, зокрема, той факт, що римське право,

будучи заснованим на ідеї природного права, до сих пір вражає своєю

придатністю і досконалістю. І тут слід зазначити, що видатний

правознавець Гуго Гроцій виявив визначальну роль ідеї природного права в

доктрині римського права.

 

Більше того, Гуго Гроцій, розглядаючи історію юриспруденції, доходить

висновку, що юриспруденція може бути наукою лише тоді, коли

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ