UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль колеги оборонців в організації правового захисту політичних в’язнів у політичних судових процесах у східній Галичині (1918 - 1926 pp.) (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1471
Скачало153
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Роль колеги оборонців в організації правового захисту політичних в’язнів

у політичних судових процесах у східній Галичині (1918 - 1926 pp.)

 

Як відомо, 22 листопада 1918 року українсько-галицькі війська змушені

були залишити Львів. Місто зайняли польські окупаційні сили. Розпочалися

планові і систематичні масові репресії проти всього українства Східної

Галичини. Національно свідома частина українців, головним чином

адвокати, створили у Львові в 1918 році Український Горожанський Комітет

(далі - УГК), який став громадським органом, що захищав права

українського населення перед польською владою.

 

Вже 5 грудня 1918 року за підписом сумнозвісного для українців генерала

Розвадовського польський Тимчасовий Комітет, що уособлював собою всю

владу у Східній Галичині на період окупації цих земель, повідомив, що

він “взяв до відома заснування Українського Горожанського Комітету із

застереженням, що діяльність (УГК) буде спрямована на задоволення

щоденних потреб і охорони українців у Львові”.

 

УГК мав свій Статут. Найвищим органом Комітету був Загальний Збір з усіх

членів Комітету. Було утворено Малу Раду, що займалася щоденними,

поточними справами, та Вищу Раду яка мала вирішувати найбільш важливі і

складні питання діяльності Комітету. До останнього входили члени:

почесні, звичайні і добродії.

 

До травня 1919 року Комітет поширював свою діяльність лише на Львів. Із

захопленням польським військом усієї Східної Галичини Комітет

перетворився на крайовий орган. Було створено повітові комітети у

Перемишлі, Станіславі, Коломиї, Стрию, Самборі, Бережанах, Підгайцях,

Чорткові і Судовій Вишні.

 

Cтворено було також секції: надання матеріальної допомоги; допомоги

полоненим, інтернованим, арештованим і немічним; самаритянську,

посередництва у питаннях працевлаштування, правової поради,

управлінську, шкільну, надання допомоги гірським повітам.4

 

Чільні організатори Комітету у своєму зверненні наголошували, що вони

розпочинають свою діяльність “у найбільш трагічні хвилини нашого

національного і Дфжавного життя. Сфед нерозумного засліплення і

ненависті, серед оргій помсти ображеної величі, серед цілковитого

розвалу усіх основ громадського життя. В ім`я людяності захищаються

права людини рятується її життя.

 

Головним принципом роботи Комітету була його позапартійність, він

займався неймовірно широким колом питань життя українців у Східній

Галичині. Це опіка над усіма українцями, що пере-бували у польському

полоні, над репресованими і арештованими цивільними особами, пораненими,

хворими, морально і матеріально знищеними війною сім‘ями. Станом на 1920

рік лише полонених та інтернованих налічувалося понад 20.000 осіб.

Комітет забезпечував нужденних одягом, ліками, продуктами. Лише в кухнях

УГК, що готували їжу для цієї категорії осіб, щомісячно витрачалося

понад 200000 марок.6 Секція правових порад виготовляла силу-силенну

різного роду правових заяв, клопотань, прохань, скарг з приводу

звільнення полонених, арештованих та інтернованих.

 

Члени Комітету регулярно відвідували концентраційні табори в Домб‘ю,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ