Дебати в суді апеляційної інстанції: окремі аспекти
Завданнями цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів
фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду та
вирішення цивільних справ. Успішному виконанню цих завдань повинна
сприяти не лише діяльність судів першої інстанції, а й судів апеляційної
інстанції, що здійснюють перегляд рішень, ухвал суду першої інстанції,
що не набрали чинності. Інститут апеляційного провадження є новим для
цивільного процесуального законодавства України, оскільки включений у
цивільне судочинство 21 червня 2001 року Законом України „Про внесення
змін до Цивільного процесуального кодексу України”1.
Розгляд справ судом апеляційної інстанції відбувається у судовому
засіданні за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої
інстанції за певними винятками, та має свої особливості. Засідання суду
апеляційної інстанції складається з частин, які кількісно та
термінологічно називають в науковій літературі по-різному. Зокрема,
немає єдності поглядів й стосовно визначення місця дебатів, як в
засіданні суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції. З
даної проблеми існують дві протилежні точки зору. Одні вчені
процесуалісти вважають, що судові дебати в стадії судового розгляду
входять в розгляд справи по суті і не можуть виступати самостійною
частиною засідання суду2. Що ж стосується суду апеляційної інстанції, то
найбільш близькою до даної проблеми та чи не єдиною є стаття П.І.
Шевчука, В.В. Кривенка „Апеляційне провадження за новим цивільним
процесуальним законодавством”. В ній автори притримуються аналогічної
концепції визначення місця судових дебатів в судовому засіданні, але уже
у апеляційному провадженні.
Протилежної точки зору притримуються такі процесуалісти як К.С.
Юдельсон, П.Я. Трубніков, В.Г. Тіхіня, В.В. Тіхоновіч та багато інших.
Вони вважають дебати сторін окремою частиною засідання суду у стадії
судового розгляду. Аналіз же ст. 302 ЦПК України дає можливість зробити
висновок, що в засіданні суду апеляційної інстанції доцільно виділяти у
якості самостійної частини – дебати.
Інтерес до теми дослідження обумовлений своєрідністю ситуації, що
склалася. Відсутність належної уваги та недостатня дослідженість даної
частини засідання суду апеляційної інстанції визначає актуальність даної
роботи. В теперішній час нагромадилось багато теоретичних і практичних
проблем, пов’язаних з судовими дебатами в суді апеляційної інстанції, що
вимагають свого вирішення. Особливо гостро дане питання стоїть зараз,
коли ведеться робота над новим Цивільним процесуальним кодексом України.
Оскільки це дає можливість усунути усі недоліки в правовому регулюванні
даної частини засідання суду апеляційної інстанції, зокрема, та
апеляційному провадженні загалом. Тому дана робота має своєю ціллю
дослідження теоретичних та практичних проблем судових дебатів в
засіданні суду апеляційної інстанції. Дана ціль реалізується через
вирішення наступних завдань: критичний аналіз діючого цивільного
процесуального законодавства України, що регулює дебати в суді
апеляційної інстанції; відмежування дебатів від судового дослідження
обставин справи та перевірки доказів; дослідження їх змісту та значення;
внесення конкретних пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства.
Судові дебати – самостійна частина засідання суду апеляційної інстанції.
її злиття з іншими частинами судового засідання неможливе. Проте в
літературі воно часто проводиться з судовим дослідженням обставин
справи. Відмежування судових дебатів від судового дослідження обставин
справи і перевірки доказів обумовлено та визначається насамперед тими
завданнями, які стоять перед даними частинами засідання суду апеляційної
інстанції. Так, завданням судового дослідження обставин справи є
встановлення обставин (фактів) і перевірка доказів, що ж стосується
дебатів, то це – аналіз і оцінка уже досліджених обставин (фактів) і
перевірених доказів. Відповідно дані частини містять й різні способи
реалізації даних завдань. Так, завдання дебатів реалізуються за
допомогою однієї процесуальної дії – промови осіб, які беруть участь у
справі. Судове дослідження обставин справи та перевірка доказів
являються фундаментом, від якого відштовхуються в своїх усних промовах
учасники дебатів. Особи, які беруть участь у справі, не можуть висловити
свої міркування по відношенню до всіх доказів в їх сукупності в частині
судового дослідження обставин справи і перевірки доказів, вони можуть це
зробити лише у дебатах. Тобто, дані частини взаємопов’язані, проте
самостійні.
В науковій літературі відсутня єдність між процесуалістами й у
визначенні сутності судових дебатів. Так, Н.Б. Зейдер зазначає, що
дебати сторш по цивільній справі полягають в заключних поясненнях по
справі7. Л.С. Дубінський також визначає дебати як пояснення.
З цих визначень видно, що судові дебати визначаються даними науковцями
виключно як пояснення. З даною позицією не можна погодитись, оскільки
виникає питання в необхідності судових дебатів як таких.
Адже термінологічний зміст самих слів „дебати” та „пояснення” говорить
про неможливість підміни даних понять. Якщо притримуватись даної точки
зору, то особи, які беруть участь у справі, двічі вчиняють одну і ту ж
процесуальну дію – дають пояснення, але в різний час – до встановлення
обставин (фактів) і перевірки доказів і після. Доречність таких дій
викликає сумнів та робить неможливим визначення судових дебатів як
пояснень. Це різні за змістом та значенням процесуальні дії.
Зміст ст. ст. 194, 302 ЦПК України свідчить про те, що законодавець
чітко розрізняє дані поняття. Так у ч. 1 ст. 194 зазначається, що судові
дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. Крім того,
у частині третій ст. 302 ЦПК говориться про пояснення, а у частині
четвертій-про дебати.
Тому заслуговує уваги визначення судових дебатів як судових промов.
Даної позиції притримуються такі науковці як О.В. Іванов, М.Й. Штефан та
інші. З такою точкою зору важко не погодитись.
Таким чином, суть їх полягає в тому, що кожна особа, яка бере участь у
справі, має право виступити з промовою.
Стаття 302 ЦПК України встановлює, що після встановлення обставин
(фактів) і перевірки доказів суд апеляційної інстанції надає особам, які
беруть участь у справі, та прокурору можливість виступити у дебатах.
Отже, не встановивши обставин (фактів) і не перевіривши докази суд
апеляційної інстанції не може відкрити судові дебати.
Судові дебати – це передуюча ухваленню рішення частина судового
засідання, в якій підводяться підсумки проведеного дослідження обставин
справи12. Завданням даної частини засідання суду апеляційної інстанції є
приведення множинності фактів в певну логічно побудовану систему, їх
осмислення, усвідомлення. Усі спірні питання стають предметом дискусії.
Адже як говориться в відомому афоризмі „в спорі народжується істина”. В
своїй промові особи, які беруть участь у справі, та прокурор повині
зупинитися на аналізі та оцінці доказів, що досліджувалися в попередній
частині засідання суду апеляційної інстанції. Але не слід забувати при
цьому, що, як вірно підкреслив ПІ. Давиденко, „в судових дебатах
особами, які беруть участь у справі, підводиться підсумок проведеного
дослідження обставин справи і доказів, висловлюється думка про те, як
вона з їх точки зору повинна бути вирішена”. Отже, в своїх промовах
вищевказані особи не повинні проводити переказ судового дослідження
обставин справи, а провести його підсумок. Вони звертають увагу суду
апеляційної інстанції на неправильність, чи то на правильність рішення,
ухвали суду першої інстанції, критикуючи, чи обґрунтовуючи їх,
розкривають підстави, які дають змогу вважати їх незаконними,
необгрунтованими чи навпаки. Промова має містити усі доводи та
міркування, які повинні бути обговорені приухваленні рішення,
постановленні ухвали судом апеляційної інстанції. Таке коло питань
складає зміст дебатів. В усному виступі варто зупинитись лише на спірних
питаннях. В дебатах сторони висловлюють суду свої міркування і висновки
по розглянутих фактах і доказах, а також з питання про те, на підставі
якого закону повинна бути вирішена справа14. В таких промовах
висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога.
Зміст промов полягає в викладені суду кінцевої позиції кожного з осіб,
які беруть учать у справі, доводів та міркувань з приводу оцінки
доказів, встановленості тих чи інших обставин, думок про застосування
закону до встановлених обставин. Таким чином, особи, які беруть участь у
справі, дають юридичну кваліфікацію спірним матеріальним
правовідносинам. Шляхом участі в судових дебатах сторони, треті особи,
заявники продовжують захист в суді своїх прав і інтересів. Вони є
найвищою формою виразу принципу змагальності в цивільному процесуальному
праві. В судових дебатах змагальність сторін досягає своєї кульмінації.
Судові дебати – це висловлення різних думок, стосовно обставин (фактів)
і доказів, встановлених і перевірених під час судового дослідження
обставин справи. Основне завдання дебатів – оцінка доказів, досліджених
під час розгляду справи по суті, переконування суду у перевазі одних
доказів над іншими, схилення суду до прийняття позиції промовця.
^
$
&
(
*
,
,
Література 1. Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України: Закон України від 21 червня 2001 року //Голос України. - 2001. - 5 липня. - С18-20. 2. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.В. Комарова. -Харків: Одіссей, 2001. - 816 с 3. Гуреев П.П. Судебное разбирательство гражданских дел. - М.: Госюриздат, 1958. -199 с. 4. Давиденко Г.И. Рассмотрение гражданских дел. - К: Издательство политической литературы Украины, 1985. - 110 с. 5. Дубинский Л. С. Как ведутся гражданские дела. - Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1926. - 111с. 6. Зейдер КБ. Судебное заседание и судебное решение в советском гражданском процессе. Учебное пособие. - Саратов: Изд-во Коммунист, 1959. - 98 с. 7. Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви, скарги, клопотання, що подаються до суду) / Укладачі: Лядецъкий М.М., Хавронюк М.І. Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу. Практичний посібник. - К: Атіка, 2002. - 352 с 8. Иванов О.В. Права граждан при рассмотрении гражданских дел. - М.: Юридическая литература, 1970. - 128 с. 9. Клейнман А. Ф. Советский гражданский процесс. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1954. - 406 с. 10. Словарь иностранных слов. - 14-е изд., испр. -М.: Рус. яз., 1977. - 608 с. 11. ТихиняВТ., Тихонович В.В. Рассмотрение в суде гражданских дел. - Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1982. - 122 с. 12 Трубников ПЯ. Судебное разбирательство гражданских дел. -М.: Госюриздат, 1962. - 103 с. 13. Шевчук ПІ., Кривенко В.В. Апеляційне провадження за новим цивільним процесуальним законодавством //Вісник Верховного Суду України. - 2001. - №4. - С.30-39. 14. Штефан М.Й. Цивільний процес. Підруч. для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. -К:ІнЮре, 1997. - 608 c. 15. Штефан М.Й. Цивільний процес. Підруч. для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. -Вид. 2-ге, перероб та доп. -К: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2001. - 696 c. 16. Юделъсон КС Советский гражданский процесе. Учебник для юрвузов. -М.: Гос. изд-во юр. лит., 1956. - 440 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
