UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКриміналістичні аспекти судового дослідження доказів, зібраних на стадії досудового розслідування (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1876
Скачало142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Криміналістичні аспекти судового дослідження доказів, зібраних на стадії

досудового розслідування

 

Питання про доказування в кримінальному процесі вже тривалий час

породжує і становить значний інтерес у процесуалістів різних держав, в

тому числі вітчизняних дореволюційних, радянських, а потім і

українських. На цю тему написані тисячі фундаментальних праць,

підручників, практичних посібників, статей. Однак, у переважній

більшості праць висвітлено традиційні процесуальні питання (поняття

доказування, стадії цього процесу, предмет, суб’єкти, процесуальні

засоби тощо). Разом з тим, проблема доказування, а особливо доказування

на судових стадіях кримінального процесу, вимагає комплексного та

різностороннього підходу, особливо такого, котрий враховуватиме сучасні

позиції і напрацювання з цих питань також криміналістичної й інших наук.

 

У рамках окремого дослідження такого рівня, зрозуміло, можливо лише

окреслити певний аспект із зазначеної проблематики. Одним із них є

аналіз особливостей ситуаційного судового дослідження доказів, зібраних

на досудових стадіях процесу, тобто дослідження, обумовленого

характером, повнотою, значенням відомостей про факти тощо.

 

Для суду і сторін найбільш сприятливою є ситуація — коли докази, зібрані

досудовим розслідуванням, підтверджуються у ході судового розгляду і є

достатніми для вирішення справи.

 

Оскільки, згідно з ст. 275 КПК розгляд справи в суді провадиться “тільки

відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення”,

обов’язковому розгляду підлягає версія обвинувачення, відображена в

обвинувальному висновку, а отже, ті докази, якими, на думку слідства і

прокуратури, воно підтверджується. Суд, зрозуміло, вправі не погодитись

з пред’явленим підсудному обвинуваченням: змінити його чи відкинути

цілком, але розглянути, досліджувати його зобов’язаний.

 

Одна з основних вимог кримінально-процесуального закону стосовно

судового розгляду— безпосереднє дослідження доказів. Згідно з вимогами

ст. 257 КПК “суд першої інстанції при розгляді справи повинен

безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих,

свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити

протоколи та інші документи”.

 

Однак існує й інша норма (ч. 3 ст. 299 КПК), згідно з якою може мати

місце спрощений порядок дослідження у суді доказів: “Суд вправі, якщо

проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати

недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи

та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються...”.

 

Не дискутуючи над питанням щодо правильності цієї норми і її

відповідності, а якщо бути більш точним, абсолютної невідповідності

вищеназваному принципу кримінального судочинства1, констатуємо, що у

черговий раз проглядається нерозривний зв’язок криміналістики з

кримінально-процесуальним законом. Адже методика дослідження доказів у

судовому розгляді (як і на досудовому слідстві) — це поєднання

процесуальних правил, криміналістичної тактики і техніки.

 

Наявні у справі докази, особливо такі складні для сприйняття, як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ