UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття зобов\'язань із відшкодування шкоди (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3284
Скачало195
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття зобов'язань із відшкодування шкоди

 

Сучасна Україна відновлює і розвиває приватноправові традиції, засновані

на положеннях римського права, враховуючи сучасний світовий досвід.

Прикладом цього є новий Цивільний кодекс України, що закріплює і

розвиває в своїх правилах прогресивні постулати цивілістики. Глава 82 ЦК

України присвячена зобов’язанням, що виникають не з договорів, а із

відшкодування шкоди.

 

Зобов’язання із відшкодування шкоди відомі нам як зобов’язання, що

виникають внаслідок завдання шкоди, зокрема на доцільність такої назви

звертав увагу ще О.О. Красавчиков. Крім того, в юридичній літературі

поняття “зобов’язання із відшкодування шкоди” та “відповідальність за

завдану шкоду” часто застосовують як тотожні. Таку позицію займає і

законодавець: Глава 82 Розділу III ЦК України (“Окремі види

зобов’язань”) названа “Відшкодування шкоди”, а перші статті цієї глави

(1166 та 1167) присвячені загальним підставам відповідальності за

завдану майнову та моральну шкоду.

 

Зобов’язання із відшкодування шкоди виникає з факту правопорушення. З

цього моменту воно має своїм змістом відповідальність, тобто покладання

на особу обов’язку нести негативні наслідки. Тобто відповідальність за

завдану шкоду не доповнює, не супроводжує будь-яке інше зобов’язання (як

при договірній відповідальності), а складає зміст зобов’язання із

правопорушення в зобов’язанні із відшкодування шкоди. Це свідчить про

відсутність протиріч між даними поняттями у зв’язку із їх тісним

взаємозв’язком.

 

Зобов’язання із відшкодування шкоди завдячують своїм походженням

римській юриспруденції, тому їх традиційно прийнято називати деліктними

і відповідно відповідальність за завдану шкоду - деліктною.

 

В ЦК УРСР 1922 року зобов’язанням внаслідок завдання шкоди було

відведено, загалом, небагато статей (ст.ст. 403-415), але регламентація

наслідків правопорушення була досить детальною. Стаття 403 встановлювала

загальні засади цих зобов’язань: “Хто заподіяв шкоду особі або майну

іншого, зобов’язаний відшкодувати заподіяну шкоду. Він звільняється від

цього обов’язку, якщо доведе, що він не міг відвернути шкоди, або що він

був уповноважений на заподіяння шкоди, або що шкода виникла внаслідок

умислу або грубої необережності самого потерпілого”. У вказаній нормі

яскраво видно застосування досить типового для радянського цивільного

права прийому, котрий можна назвати “визначення від зворотного”.

Сутність його у тому що правило формулюється у негативній формі.

Наприклад, як у даному випадку: той, хто заподіяв шкоду, звільняється

від обов’язку її відшкодувати, “якщо доведе, що він не міг відвернути

шкоди”. Недолік і навіть небезпека таких формулювань для учасників даних

відносин у тому, що вони створюють можливість неоднакового тлумачення і,

як наслідок, є підставою для вирішення справи за розсудом суду.

 

Система деліктних зобов’язань в ЦКУРСР 1963 року досить традиційна.

Глава 40 ЦК УРСР містила норми по врегулюванню відносин щодо

відшкодування заподіяної шкоди. Із новел, пов’язаних із загальними

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ