UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми забезпечення права на судовий захист особи, щодо якої порушено кримінальну справу (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1309
Скачало99
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблеми забезпечення права на судовий захист особи, щодо якої порушено

кримінальну справу

 

Основною соціальною функцією кримінального процесу є захист прав і

законних інтересів особи, здійснення протидії злочинності. Специфіка

завдань кримінального судочинства обумовлює й певну специфіку засобів їх

досягнення. До них, зокрема, належать процесуальні правила доказування,

застосування кримінально-процесуального примусу тощо. Чинне

законодавство надає органу дізнання, слідчому, прокурору та суду широкі

владні повноваження, реалізація яких, як правило, можлива лише після

порушення кримінальної справи.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 98 Кримінально-процесуального кодексу України

(КПК), якщо на момент порушення кримінальної справи встановлена особа,

яка вчинила злочин, кримінальна справа має бути порушена щодо цієї

особи. Разом з тим, слід зазначити, що процесуальний статус цієї особи

чинним законодавством не визначений, що негативно впливає на захист її

прав та законних інтересів. Тому особливого значення набуває надання їй

права оскаржити до суду прийняте щодо неї рішення.

 

Проблема доцільності розширення судового контролю за дотриманням прав

громадян на стадії досудового розслідування кримінальної справи в

останні роки неодноразово викликала жваві дискусії науковців і

практичних працівників. В юридичній літературі фахівцями висловлювалися

протилежні точки зору щодо перспектив розвитку

кримінально-процесуального законодавства України в частині правової

регламентації здійснення функції судового контролю на досудовому

слідстві. Та й саме поняття судового контролю, зміст цієї процесуальної

функції і досі залишаються дискусійними [1].

 

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України передбачає порядок

оскарження до суду в стадії досудового розслідування тільки постанови

про відмову у порушенні кримінальної справи (ст. 2361, 2362 КПК),

постанови про закриття кримінальної справи (ст. 2365, 2366 КПК),

затримання особи як підозрюваної (ст. 106 КПК).

 

Разом з тим згідно з одним з останніх рішень Конституційного Суду

України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо

відповідності Конституції України (конституційності) положень частини

третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті

236 Кримінально-процесуального Кодексу України (справа про розгляд судом

окремих постанов слідчого і прокурора) від 30 січня 2003 року положення

частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 КПК, які

унеможливлюють розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на

постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку

порушення кримінальної справи щодо певної особи визнані такими, що не

відповідають Конституції України. Отже, цим рішенням розширена сфера

судового контролю за дотриманням конституційних прав і свобод громадян в

кримінальному процесі.

 

Проте слід зазначити, що законодавець не створив системи гарантій

забезпечення належної процедури такого контролю, що значно ускладнює

практичну реалізацію даного рішення. В умовах фактичної відсутності

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ