UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми запровадження суду присяжних у національну систему правосуддя (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1578
Скачало130
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблеми запровадження суду присяжних у національну систему правосуддя

 

Суд присяжних має давні історичні традиції, вчені вважають, що він

з’явився у Франції у 829 році н. е., за часів правління Людовіка

Благочестивого. Опісля таку судову модель було запроваджено у

Великобританії під час її завоювання норманами на чолі з Вільгельмом I

(1066 p.). Там цей інститут зберігся й у період Середньовіччя, коли на

континенті Європи про цей суд не могло бути й мови, оскільки інквізиція

та суд присяжних - несумісні.

 

Подальше становлення суду присяжних пов’язують з

буржуазно-демократичними революціями у Західній Європі, із Декларацією

незалежності США (1776 рік), поширенням західноєвропейської культури на

колонії та домініони. Переважала класична структура та форма діяльності

суду присяжних, а саме: 12 присяжних за відсутності головуючого судді

вирішують питання про винуватість підсудного, а суддя на основі вердикту

присяжних подає діянню кримінально-правову кваліфікацію та призначає

покарання.

 

Згодом у деяких країнах з’явилися так звані змішані судові форми, у яких

були відсутні більшість притаманних суду присяжних ознак. Так, у 1941

році маршал Петен, по суті, ліквідував суд присяжних у Франції,

замінивши його єдиною колегією з трьох суддів та шести засідателів, які

спільно вирішували всі питання кримінальної справи. У подальшому

кількість присяжних у цій колегії збільшувалася, і на сьогоднішній день

вона складає дев ’ять осіб (плюс один суддя-головуючий та два -

асесори). У Німеччині у 1922 році суд присяжних було перетворено в єдину

колегію - суд шеффенів (у наш час суди земель розглядають справи у

складі трьох судів та двох шеффенів).

 

У Росії суд присяжних був створений судовими Статутами 1864 року і, на

думку багатьох вчених-правників того часу, став ”окрасою” судової

реформи. Не маючи у минулому будь-яких інститутів, схожих із судом

присяжних, реформатори запозичили вищезгадану англійську модель

“1+12”.Дяльність суду присяжних у Росії розповсюдилася на більшість

губерній.

 

Перші засідання суду присяжних відбулися у 1866 році у Санкт-Петербурзі

та Москві. З 1866 по 1883 роки було створено 59 судів присяжних. Указ

про завершення судової реформи було видано лише у 1899р. У деяких

губерніях Сибіру та Середньої Азії суди присяжних так і не було створено

[4, 5].

 

На сучасному історичному етапі варто констатувати, що з усіх

пострадянських республік найбільш вагомі кроки щодо запровадження у

судову систему присяжних зроблено у Російській Федерації, де фактично

вже у першій половині 90-х років минулого сторіччя було створено

більшість законодавчих передумов для поступового впровадження цього

інституту.

 

В Україні ситуація щодо реального запровадження суду присяжних бажає

бути кращою, оскільки, захист прав та законних інтересів особи у

правовій державі неможливий без чіткої організації та функціонування

судової влади.

 

Одним з важливих завдань реформування чинного законодавства й створення

нової, європейського рівня судової системи є власне запровадження

інституту присяжних. Одразу дві конституційні норми - статті 124 й 126

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ