UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКриміналістичні аспекти усунення протиріч у доказах під час розгляду кримінальної справи у суді (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1453
Скачало192
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Криміналістичні аспекти усунення протиріч у доказах під час розгляду

кримінальної справи у суді

 

Постановка проблеми у її загальному вигляді та наводити її зв’язок із

важливими науковими чи практичними завданнями визначена автором1 і дана

стаття є логічним продовженням попередніх наукових пошуків.

 

Важливою умовою правильного вирішення кримінальної справи є перевірка

достовірності зібраних доказів шляхом їхнього зіставлення, усунення

можливих протиріч між ними, але у будь-якому разі - це потреба в

з’ясуванні причин цих протиріч.

 

Положення ч. 2 ст. 327 КПК про те, що обвинувальний вирок ухвалюється

лише за умови, якщо в ході судового розгляду винуватість підсудного у

вчиненні злочину доведена, зокрема, означає, що досліджені в судовому

засіданні докази повинні у своїй сукупності однозначно свідчити про

винність підсудного, повинні, так би мовити, “гармоніювати”,

підтверджувати, доповнювати один одного.

 

Якщо ж той чи інший доказ випадає із загального ланцюга, суперечить

іншим доказам, якщо про одні й ті ж істотні обставини в різних

матеріалах справи міститься різна, часом взаємо заперечлива інформація -

це означає, що один із доказів, а можливо і усі вони, недостовірні:

помилкові, неправдиві або неправильно були сприйняті й оцінені слідчим,

прокурором, судом.

 

За наявності не усунутих протиріч у доказах не може бути ухвалений

обвинувальний вирок. Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК в обвинувальному

вироку повинні бути наведені докази, на яких грунтуються висновки суду і

мотиви, за яких суд відкинув інші докази. Якщо це не зроблено, тим

більше якщо судом не з’ясовані причини протиріч у доказах і їх не

пояснено, вирок згідно з ч. 1 ст. 369 КПК підлягає скасуванню.

 

Зазначені положення зберігаються й у проектах КПК2. Одна з необхідних

умов виконання вимог закону про повне і всебічне дослідження обставин

справи — перевірка, першочергово криміналістичними засобами, так званих,

негативних обставин, тобто реальних явищ - відображень супутніх

розслідуваній події процесів, наслідки яких не узгоджуються з версією

обвинувачення, суперечать (принаймні, на перший погляд) іншим фактам, що

вже попередньо оцінені як встановлені.

 

У реальному житті, на практиці, коли в слідчого, прокурора, судді вже

склалася певна позиція про доведеність чи недоведеність обвинувачення в

цілому чи окремих інкримінованих обвинуваченому обставин, вимога

перевірки фактів, що суперечать цьому уявленню, психологічно

сприймається часом як непотрібне ускладнення в роботі, як створення

зайвих труднощів. Юристи іноді виходять (свідомо чи несвідомо) з того,

що в подібних випадках можна покластися на своє внутрішнє переконання,

інтуїцію і відкинути, проігнорувати те, що не вписується у вже створену

в розумі картину злочину. Це глибоко помилковий підхід. Насправді увага

до негативних обставин, до доказів котрими вони підтверджуються, має

винятково важливе значення. Перевірка таких доказів поглиблює процес

усебічного дослідження обставин справи, стимулює активну діяльність

слідчого, обвинувача, захисника, судді (суддів); охороняє від

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ